Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

MP3

Олександр Ігнатуша Домик 2.52 Mb
Олександр Ігнатуша Індіанка Ліліан 6.30 Mb
Потік Афіші MP3 Товари Інформація

Автори / Олександр Ігнатуша / Поїхали!

Доки тривають палкі суперечки про доцільність дублювати українською мовою іноземні стрічки, які виходять у наш прокат, компанія B&H Film Distribution випустила у світ першу ластівку, запропонувавши увазі глядачів анімаційну комедію «Тачки» в українському перекладі.

Форсаж українською

Гоночний автомобіль «Блискавка» МакКвін стає фаворитом перегонів. Проте якось дорогою до Каліфорнії він заблукав і опинився в маленькому містечку Радіаторний Рай. Тут «Блискавка» знайомиться з місцевими мешканцями тягачем Сирником, красунею Саллі й іншими.

Спершу МакКвін, який звик жити лише в пошуках слави на повній швидкості, мріє вирватися із цього містечка, проте з часом інші машини стають його друзями, яких він раніше ніколи не мав, і відкривають радості простого життя. Водночас супергонщик допомагає друзям вдихнути нове життя в місто, яке викреслили з усіх автомобільних карт після того, як поряд із ним проклали швидкісну автостраду.

Ось таку історію запропонувала нам студія Pixar, що є лідером у комп’ютерній анімації й уже встигла заробити мільйони на таких суперхітах, як «У пошуках Немо», «Історія іграшок», «Корпорація монстрів». Виглядає, що й новий проект повторить успіх своїх попередників: стрічка Джона Лессетера за результатами першого вікенду прокату посідає перше місце у США, зібравши понад 60 мільйонів доларів (хоча наразі збір не сягнув результатів попередніх хітів студії Pixar).

Тим не менше для нашого прокату «Тачки» — велика подія не лише через свою очевидну успішність. Вони стали першим американським фільмом, дубльованим українською мовою за всіма законами цього процесу, які діють у світі.

Як уже повідомляла «Газета», український переклад «Тачок» зробив Олекса Негребецький, якого вітчизняні телеглядачі знають і люблять завдяки його успішним перекладам телесеріалу «Альф». Свої голоси віддали машинам актори Ольга Сумська, Остап Ступка, Олександр Ігнатуша, Юрій Коваленко, Євген Малуха, Андрій Середа й інші (в оригіналі ролі «тачок» озвучили Овен Вілсон («Гості на весіллі»), Пол Ньюмен («Афера») та Бонні Хант («Гуртом дешевше»). Дублювання тривало близько двох тижнів на київській студії Pteroduction Sound, з українцями працювали спеціалісти компанії Walt Disney Pictures, а також найкращі фахівці з України (режисер дубляжу — Костянтин Лінартович), повідомляє часопис «Kino-Коло».

Те, що ця подіє є непересічною для українського кінопрокату, засвідчив максимально «зоряний» склад учасників допрем’єрної прес-конференції: на ній були актори, які озвучували фільм українською, режисер дубляжу Костянтин Лінартович, автор перекладу Олекса Негребецький, генеральний директор B&H Film Distribution Company Богдан Батрух, директор із продажу та фінансів Walt Disney Pictures Крістіан Бонефф, директор відділу акторських голосів Walt Disney Pictures Маріуш Яворовські, віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, міністр культури і мистецтв України Ігор Ліховий, голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль, заступник міністра культури і туризму України Владислав Корнієнко.

Як зазначив Богдан Батрух, на території України в прокат вийдуть і україномовні, й російськомовні копії у співвідношенні 50 на 50. Усі кінотеатри, які демонструватимуть «Тачки», отримали й російськомовні, й україномовні варіанти стрічки, лише декілька відмовилося взяти українську версію. «Якщо зі ста відмовилося близько двох-трьох заангажованих кінотеатрів, то це непоганий показник. Я думаю, що й ті два-три, коли побачать, який фінансовий успіх матиме українська версія, змінять свою думку», — цитує Богдана Батруха «Kino-Коло».

Щодо якості перекладу, то протягом минулого вікенду львів’яни вже мали змогу створити власну думку: чудова жива мова, адаптація до українських реалій, дотепні та жваві діалоги. Зрештою, всім тим вирізнявся і блискучий переклад «Альфа» (до речі, навіть «пірати» на російськомовній київській Петрівці продають диски з історіями про кудлатого інопланетянина, який розмовляє українською, дорожче від російськомовного варіанта). Цікаво було б порівняти російський та український переклади «Тачок», проте у Львові демонструють лише україномовну версію. Але вона є майже бездоганною, що з перекладом трапляється вкрай рідко. Тож можна припустити, що російський переклад щонайменше не перевершує її. Добре звучать і голоси, хоча противники українізації прокату однією з причин називали відсутність достатньої кількості кадрів.

Ті, хто мав змогу порівнювати, зокрема така авторитетна особа як директор відділу акторських голосів Walt Disney Pictures Маріуш Яворовський, стверджували, що українська версія значно краща за російську. Проте, за повідомленням «Kino-Кола», автор українського тексту Олекса Негребецький вважає: "Загалом я не дуже задоволений своєю роботою і ставлю собі за неї оцінку "3", тому що можна зробити і краще. Але, на моє глибоке переконання, український варіант справді вийшов кращим, аніж російський… Ну, принаймні мені не соромно за зроблене й не хотілося під час показу сховатися, як-то кажуть, під стілець…". Загалом стрічку «Тачки» для світового прокату дубльовано 41 мовою.

Труднощі перекладу

Проте, попри малий, але такий успішний досвід, хор противників цієї постанови не вщухає. Зокрема, 8 червня в Господарському суді міста Києва розпочалися слухання справи за позовом Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» до Кабінету Міністрів України з приводу скасування положень постанови КМУ від 16 січня 2006 року №20 «Деякі питання порядку розповсюдження і демонстрування фільмів» та визнання їх нечинними.

Нагадаємо, 16 січня 2006 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює квоту обов’язкового дублювання, озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів, які розповсюджують для показу в кінотеатрах, публічного комерційного відео та домашнього відео в Україні (у відсотках загальної кількості фільмокопій): із 1 вересня 2006 р. — не менш ніж 20%; із 1 січня 2007 р. — не менш ніж 50%; із 1 липня 2007 р. — не менш ніж 70%.

Підставою визнання положень постанови КМУ від 16.01.06 року №20 нечинними та скасування їх, як заявляє Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні», є невідповідність статті 10 та статті 92 Конституції України та Закону України «Про кінематографію», чинного Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» і суперечність деяким підзаконним нормативним актам. Ще 25 травня 2006 року в Господарському суді м. Києва відбулося попереднє судове засідання, в якому за клопотанням відповідача третьою особою на боці відповідача залучено Міністерство культури і туризму України.

«Асоціація цілком підтримує те, щоб україномовні громадяни нашої держави отримали змогу дивитися в кінотеатрах свого міста або селища фільми рідною українською мовою, — йдеться у прес-релізі, який розповсюдила Асоціація. — Наш позов до уряду України має суто професійний характер і спрямований на відміну дії вищезгаданої постанови у зв’язку з наявністю цілого комплексу недоліків, неврахованих урядовою постановою, що негативно відображатиметься на розвитку кінематографа в Україні… Асоціація є носієм ідеї відродження українського кінематографа, тільки за останні 8 місяців за підтримки Асоціації „Сприяння розвитку кінематографа в Україні“ в широкий кінопрокат на території України були випущені 3 українські фільми („Остання зміна“ режисера В. Берези, „День сьомий“ режисера Олеся Саніна, продюсера Володимира Ар’єва, виробництва студії „Закрита Зона“ та „Прорвемось!“ режисера Івана Кравчишина, виробництва кінокомпанії „ПРЕпродакшн“), за ініціативи Асоціації було організовано 1-й Міжнародний Український Кіноринок». Проте асоціація, яка наголошує на своїх позитивах, вважає, що виконати постанову Кабміну за нинішніх умов неможливо фізично.

У відкритому листі, розміщеному на сайті асоціації, наголошено, по-перше, на відсутності матеріально-технічної бази для дублювання, адже в Україні, за її твердженням, немає студії, оснащеної для дублювання, та копіювальної фабрики для друку фільмокопій у форматі Долбі 5.1. По-друге, асоціація вважає, що, згідно з опитуваннями, які вона провела в кінотеатрах у всій Україні, квоти є дуже завищеними. Тож асоціація вимагає від Кабміну «оприлюднити документи, які свідчать про те, що 70% громадян України є україномовними та висловлюють свою волю як головного джерела влади в нашій державі — народу України — дивитися фільми в кінотеатрах, дубльовані (озвучені, субтитровані) українською мовою». І по-третє, в листі йдеться про сумніви щодо джерела коштів, за які здійснюватимуть дублювання. «Стаття 19 Конституції говорить, що „ніхто не може бути примушеним робити те, що не передбачено законодавством“, — ідеться у відкритому листі, — Адже в Україні немає законодавчого акта, що зобов’язував би розповсюджувачів кінопродукції на території України за свій рахунок виконувати дублювання (озвучення, субтитрування) українською мовою, а згадана Постанова №20 від 16.01.2006 р. — документ регуляторного характеру». Лист, який асоціація завершує проханням доопрацювати механізм реалізації постанови та знизити квоти дублювання, підписав президент Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні» М. Соколов.

Звісно, дозволити собі розкіш випускати фільмокопії двома мовами можуть лише потужні дистриб’ютори, яким і є B&H Film Distribution. Небезпека збитків загрожує маленьким компаніям, зорієнтованим передусім на артхаузне кіно. Проте дехто шукає нетрадиційні рішення цієї проблеми. Наприклад, набирає обертів унікальний проект «Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми». У його рамках письменник Юрій Андрухович представив фільм Джима Джармуша «Зламані квіти» (нагадаємо, торік стрічка здобула Гран-прі (другу за значенням нагороду) в Каннах). Під час перегляду письменник сам перекладав стрічку.

Проект «Кіноромани: українські письменники про улюблені фільми» стартував 7 лютого, його проводять спільно Центр ім. Леся Курбаса та часопис «Kino-Коло». Підсумком мають стати: по-перше, книжка, до якої увійдуть есеї про фільми, а також тексти, створені на основі письменницьких виступів; по-друге, серія культурологічних відеопрограм на основі фільмування проекту. В гостях проекту вже побували Оксана Забужко, Андрій Курков, Марина та Сергій Дяченки, Любко Дереш, Марія Матіос, Марина Меднікова, Ірен Роздобудько, Леся Вороніна.

Окрім того, залишається ще й недорогий спосіб перекладу: субтитрування, до якого вже давно звикли кіноглядачі маленьких європейських країн, як-от Швеція. Зрештою, «рідний» голос актора, особливо в авторському кіно, приємніше слухати, ніж найякісніший переклад.

Далі буде…

А тим часом уже триває робота над наступним після «Тачок» проектом. Українською мовою заговорять герої сиквела «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» (Pirates of the Caribbean: Dead Man’s Chest, режисер — Ґор Вербінські). B&H Film Distribution розповів, що Джонні Депп заговорить українською голосом Олега Михайлюти (більш відомого як Фагот із «Танку на майдані Конго»), Орландо Блум розмовлятиме голосом Остапа Ступки.

Також варто зазначити, що компанія «Ательє промоцій», яка ще в березні випустила в український кінопрокат дубльованого українською «Карлсона, який мешкає на даху», вже тоді оголосила, що працює над наступним проектом — дубляжем повнометражної 3D анімації «Теркель і Халепа».

Отже, суд триває, проте вже тепер виглядає, що справа — в бажанні прокатників та якості перекладу.

Катерина Сліпченко, «Львівська газета»

 
 

Додав Art-Vertep 19 червня 2006

 

Коментарi

19 червня 2006

коли Ви вже почнете дублювати щось путяще: Сільвіо Берлусконі або хоча б цього нещасного збоченця -Тарантіно

19 червня 2006

тінто брас непогано знімає ще

Родіна-дочь
20 червня 2006

Нє,тоді вже фон Трієра :)) Або Кім Кідук українською непогано пішов би.. :)) Та зара мова йде про комерцію.. Бо,як каже китайська мудрість:"Як зробити,щоб жорстокі бідарі думали про ближніх?-спершу дай їм звестися на ноги,а тоді навчай мудрого милосердя..."

20 червня 2006

до Всіх: українська мова стане популярною коли нею почнуть озвучувати цікаві думкки, голівудський ширпотріб - не цікаво, а у кінопрокатчиків і так горшей завались (мабуть)

20 червня 2006

якщо Вам захочеться запитати чому я написав Сільвіо Берлусконі замість Бернардо Бертолуччі - тому що безнадіно неуважний і тупий :(

Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска