Автори / Гурт ShockolaD / «ShockolaD» вийшов на «Покоси» українського етно-джазу
Улюбленці джазового фестивалю «Флюгери Львова» гурт «ShockolaD» випустили у світ альбом «ПОКОСИ», який став вагомим явищем для розвитку українського етно-джазу. Основою більшості композицій є народні пісні, які після трансформації через свідомість гурту набули джазового звучання. Окрім народних пісень, в альбомі звучать твори на вірші Сергія Жадана та Віктора Неборака.
Щойно альбом вийшов у світ, пісні потрапили до ротації українських радіостанцій, а гурт вирушив у концертну мандрівку містами України та Польщі:
- 5 червня – Львів. Клуб «Лівий берег»
- 6 червня – Люблін. Фестиваль «Ніч культури». Старе Місто
- 11 червня – Луцьк. Клуб "Майдан"
- 12 червня – Рівне. Клуб «Stadio Pab»
- 13 червня – Київ. Клуб «Барабан»
- 14 червня – Київ. Клуб «Купідон»
- 18 червня – Тернопіль. Обласна Філармонія
- 19 червня – Краків. Клуб "Алхемія". Фестиваль «Дні Львова у Кракові»
- 28 червня – Севастополь. Клуб «Прем'єр»
РЕЦЕНЗІЯ на альбом «ПОКОСИ»:
Софія Іванова – музикознавець
Історія джазового Львова збагачується. Нещодавно вийшов диск гурту «ShockolaD», який музиканти, отримавши грант від мистецького об’єднання «Дзиґа» на минулорічних «Флюгерах», записали на “Studio Radioaktywni” у польському місті Честохова. Диск називається «Покоси», його презентація відбудеться у вигляді музичних мандрів містами України і Польщі.
За кожним разом, коли до моїх рук потрапляє якийсь диск, я підсвідомо задаю собі питання: яка ж його доля чекає? Варіантів, звичайно, є кілька. Він може стати заїждженим до нестями від того, що постійно буду його слухати, а може бути і не так. Можливо, прослухавши його один раз (і не обов’язково до кінця), він потрапить на спеціально відведену поличку і буде поступово припадати пилюкою. Те ж питання я задала собі, коли вперше побачила диск «Покоси» гурту «ShockolaD». Перше, у чому мушу зізнатись так це те, що у перший же день прослухала його тричі. Нон стоп. Тобто без перерви. Зі мною таке буває нечасто. Виникає питання: чим так втягує ця музика? (Поки що не зачіпаємо професійних якостей виконання). Відповідь напрочуд проста – щирістю подачі. Ця музика справді не набридає. Вона викликає бажання слухати її ще раз і ще. При чому, слухати дуже уважно, насолоджуватись кожним голосовим проведенням в інструменталістів та вокалістки, тембровим звучанням кожного інструменту, самими обробками (адже на диску поруч із авторськими композиціями Ігора Гнидина та Дани Винницької, чимало обробок народних пісень). Не залишають байдужими і майстерні імпровізаційні моменти, які дозволяють продемонструвати красОти і вокалу, і саксофону, і клавішних інструментів.
Диск має цікаву структуру. Наче обрамлений піснями на вірші двох відомих українських поетів Віктора Неборака та Сергія Жадана. У самій серцевині знаходяться народні пісні. Ні, суто народними їх вже не назвеш. Адже вони потрапили до рук, хоч і молодих, але професійних джазменів. Тим не менше, відразу в очі кидається бережливе ставлення до самого матеріалу, хоча часом обробка є доволі далекою від оригіналу. Як, скажімо, у пісні «Несе Галя воду». У ній навіть дуже популярна мелодія є сильно зміненою. Але (і це я особливо хочу підкреслити) пісня все ж таки є пізнАваною. Більше того – вона дуже добре запам’ятовується і… відразу її починаєш наспівувати. Звернула мою увагу і «Гуцулія» (з коломийковим мотивом), яку можна назвати піснею, скорше інструментальною, оскільки вокал Дани Винницької звучить повністю інструментально. До того ж розвиває уяву слухача імпровізаційна вставка фортепіано, під час якої перед очима у нас пропливають безкраї карпатські гори.
Про що все це свідчить? Передусім про те, що музиканти гурту «ShockolaD» народні пісні та їхню специфіку і знають, і розуміють, і люблять. Перфектним звучанням вони мабуть завдячують і великій підготовці, і технічним можливостям студії. Єдине, чого мені бракувало, так це сміливих імпровізаційних експериментів. Хоча вони найчастіше з’являються не у студії, а підчас концерту. Тому тепер буду чекати від «ShockolaD» наступного, з живого концерт, так званого диску LIFE. А повертаючись до «Покосів», хочеться зупинитись ще на одному творі. Це пісня «Мати до сина» Ігора Гнидина на вірші польського поета Юліуша Словацького, 200 років від дня народження якого минає цього року. Ця ностальгічна балада завершує диск, залишаючи по собі відчуття якоїсь особливої настроєвості.
Музиканти (які самі у поетичній формі зазначили у інтродукції диску) шукають істинно музичну Україну. Автентичну, тому що не попсову, не шароварську і не кічову. Мені також здається, що вони її знайшли, отже вони на правильному шляху, отже альбом «Покоси» матиме не лише популярність у слухачів, але і справжній комерційний успіх.
ДОВІДКА:
До альбому «ПОКОСИ» увійшло 11 композицій: «Чия то долина», «Як я сено грабала зелене», «Ой на Івана», «Несе Галя воду», «Нивка», «Вербовая дощечка», «Intro» (текст Неборака), «Слухай, але мовчи» (текст Жадана), «Дівча», «Гуцулія».
Спеціально для шанувальників гурту з Польщі до альбому увійшов бонус-трек на слова вірша Юліуша Словацького «Мати до сина». На тексти Словацького, 200-ліття якого світ святкує цього року, «ShockolaD» має ще декілька композицій, які колись стануть частиною нового альбому, що буде виданий для польської аудиторії.
Запис і зведення здійснено на студії «Studio Radioaktywni» в м. Ченстохова (Польща).
Дизайн альбому здійснено на студії «Dzyga».
Компакт видано завдяки стипендії для молодих джазових виконавців, яку мистецьке об’єднання «Дзиґа» запровадило на «Флюгерах Львова».
Ще до виходу альбому у світ, радіостанції України та Польщі вже взяли в ротацію кілька пісень із синглу, випущеного напередодні.
Додав Art-Vertep 02 червня 2009
Про автора
Гурт постійно грає на різноманітних концертних майданчиках – на фестивалях, на великих сценах, у клубах. Музика гурту зароджується завдяки змішуванню різних стилів, імпровізації, неповторності ідей та мотивів, що базуються на українські
