Автори / Кіно / Новітні тапери
На замовлення Лувру
«Практика створення музики до німих кінофільмів у Європі досить поширена», — розповідає мені прес-аташе Французького культурного центру Вікторія П'явка. Щойно у київському кінотеатрі «Україна» закінчився показ культової картини Олександра Довженка «Земля»: німе кіно супроводжував синхронний виступ трьох французьких музикантів із гурту «Сфота». Великий Червоний зал комплексу був заповнений майже повністю. З одного боку, цьому сприяв час проведення заходу — вечір четверга. З іншого — глядачів привела сюди цікавість: що вийде, якщо поєднати українського режисера, який творив у рамках радян?ського агітпропу, і французьких музикантів, що шукають своє вираження в сучасних експериментах. Крім того, сюди варто було прийти вже заради того, щоб подивитися масштабну «Землю» на великому екрані, і для цього навіть не шкода було 60 грн. за вхідний квиток.
Київський кіноконцерт представляв собою невелику частину великого луврського проекту «Німе кіно в музиці». Він існував близько 20 років і за цей час «озвучив» десятки класичних фільмів, серед них картини Сергія Ейзенштейна, Фрідріха Мурнау, Чарлі Чапліна. Довженківська «Земля» стала останнім етапом проекту, що завершився минулого року. «Ми передивилися майже 40 картин, щоб зупинитися на тій одній, до якої, на замовлення Лувру, мали написати музику, — розповідає один із музикантів Самюель Сігічеллі, який до того ж знімає короткометражні фільми. — Спочатку я відібрав ?Фауста? Мурнау, але в Луврі сказали, що у них немає копії. Тоді ми зупинилися на фільмі Довженка, оскільки відчули, що там є що робити». У «Землі», за словами хлопців, головне, що є багато простору і мало дії, що дозволяє сконцентруватися на музиці, а не слідкувати за розвитком насиченого сюжету. Друге, що виокремили музиканти, — естетику картини й абстрактні образи, один з яких яскраво видно в кадрі, де змелене зерно починає нагадувати структуру матерії.
Відділити естетику від пропаганди
Французи — великі естети. Тому на політичну складову картини намагалися не звертати увагу. Так, їм відомо про сенс і масштаби колективізації, але «роль митця у цьому фільмі — представити події у художньому плані». Очевидно, що французькі музиканти мають рацію: навіть для нас, українців, що чули про ті події від дідів чи читали в дослідженнях, «Земля» більше сприймається як художній твір, а не пропагандистс?ьке творіння. Приміром, образ Василя, головного героя, чия віра у світле майбутнє змін тепер викликає іронічну усмішку, представляє зразок тогочасного селянства й проявляє любовну лінію, що вимальовується наприкінці картини.
Політику від мистецтва у «Землі» важко відділити хоча б тому, що саме вона створює ту емоційну напругу, що тримає глядача до кінця фільму навіть за відсутності звуку. Таким емоційним і часом дуже агресивним створили музичний супровід до картини учасники «Сфота», використовуючи електронну гітару, скрипку, клавішні й комп'ютер. Стиль своєї музики хлопці не підганяють під певне визначення: «Ми намагаємося розвиватися у плині сучасної музики, але балансуємо між різними стилями».
Зважаючи на оплески, що супроводжували музикантів? після закінчення виступу, глядачам сподобався цей експеримент. Хоча подібними композиціями заповнено інтернет-простір: мені траплялося бачити фільми за участю Віри Холодної, підсилені музикою невідомого експериментатора. Але тут треба бути обережним, адже підбір музики до німої картини нагадує екранізацію книги: обидва процеси примушують сприймати твір через чуже прочитання й часто конфліктують з укладеними нами образами.
ФАКТИ
- Фільм «Земля» вийшов на екрани в 1930 році.
- Це був останній німий фільм Довженка.
- У 1958 році в Брюсселі «Землю» було занесено до списку 12 найкращих фільмів усіх часів і народів.
- У картині «Земля» Довженко один з перших у кіно показав оголену жіночу натуру.
ПРЯМА МОВА
Юрій Хусточка, гурт Esthetic Education: «Вийшла така психоделія»
- Яке ваше враження як музиканта від цього експерименту?
- Мені подобається такий підхід до музики — це нойзова (від англ. noise — шум. — Ред.) музика. Вийшла така психоделія, але й фільм через монтаж також психоделічний. Хоча, на мою думку, музика мала би більше синхронізуватися з фільмом. Я би зробив трошки по-іншому — створив більше шаманську музику, щоб було більше ритму і менше звуків. Тобто гармонійніше.
Наталя Дмитренко, «Україна Молода»
Додав Art-Vertep 14 червня 2009
