Учасники

Автори / Фестиваль Свірж / Провал чи закономірність? Погляд на невдачу зсередини

«Свірж», фестиваль формату World Music, мав стати головною музичною подією для українців. Про те, що заявлена програма перевищує всі сподівання, а фест претендує на звання вітчизняного «Зігета», меломани дізналися задовго до дати його проведення. Звичайно, вникати у подробиці ніхто не став. І, чомусь, мало в кого виникло питання: «Чи не ризиковано проводити такий масштабний фестиваль у кризовий рік, коли й без того малий інтерес до культури значно впав?!» Продюсерський цент «Габрі» на чолі з директором Арміне Габріелян, що взявся за організацію фесту, не зарекомендував себе в подібних заходах. Що й казати, таких заходів в Україні просто не було.

Фестиваль планувався як триденне дійство (з 31 липня по 2 серпня). У програмі – зірки зі світовим іменем Ніно Катамадзе (Грузія) та Цезарія Евора (Кабо-Верде). Запрошені відомі зарубіжні виконавці – «Здоб ші Здуб» (Молдова), «Kroke» (Польща), «Little Cow» (Угорщина), «Аулі» (Латвія), «Пелагея» (Росія), «Cankisou» (Чехія)... А також найпопулярніші українські гурти: «Плач Єремії», «Димна суміш», «Esthetic Education«, «В.В.», «Піккардійська терція», «Фліт» та ін. Не менш суттєвими були фольклорна, танцювальна, театральна та літературна програми.

З огляду на солідну рекламу, чималі ціни на квитки (від 150 до 1000 грн.) і такі масштабні плани організаторів, відвідувачі очікували на безпрецедентне культурне явище. Чим був цьогорічний «Свірж» насправді, важко сказати. Для когось фест став неабияким розчаруванням, для когось – черговим приводом гарно провести час попри все. Є люди, які схильні розцінювати події «Свіржа» як звичайне «українське кидалово». Дійсно, співвітчизники звикли до того, що їх повсякчас намагаються надурити, і сприйняли бізнес-прорахунки організаторів за чергове відмивання грошей.

Варто зауважити, що заявлена програма таки була виконана майже на 2/3. Хоча фест від початку помітно «шкутильгав», а хедлайнерів третього дня ніхто так і не почув.

Відбувалося все приблизно таким чином.

31 липня все дійство розгорталося за планом. П’ять сцен від «АртМакс інженірінг» із без перебільшення якісним звуком вказували на те, що у фест таки вклали чималі кошти. Щоправда, крім сценічного облаштування та саунду, відмітити щось було важко. Одразу впали в око речі, несумісні з серйозним заходом: відсутність прес-центру, душових, погано облаштована територія, недостатня забезпеченість продуктами харчування та водою, свавільність продавців (як завжди, неякісна їжа з нефіксованими на неї цінами), занедбаність вбиралень та ін. Щоправда, програми на всіх сценах того дня відгриміли успішно. Фестиваль відкрила славетна Ніно Катамадзе, порадували слухачів і поляки «Kroke», й латвійці «Аулі» з волинками й кельтськими мотивами. На рок-сцені до пізньої ночі виступали «Юркеш» та Тарас Чубай.

Уже вранці 1 серпня публіка зрозуміла, що у феста проблеми. Музиканти не проводили саунд-чеки. Не було звуку на літературній сцені. Чисту воду почали продавати за гроші. Також ширилися чутки, що за вчорашні виступи не отримали своїх гонорарів деякі гурти. Стало відомо, що Ніно Катамадзе поверталася додому власним коштом, що «вибивати» гроші довелося «Пропалій грамоті» та «Флайззі». О 17 годині велику сцену почали розбирати, а представник фірми «АртМакс» зізнався, що організатори заплатили за апаратуру лише 300 тис. грн. з 1 млн., який обіцяли.

Втім, фольклорну сцену «АртМакс» таки залишили, попри свої багатотисячні збитки. На ній і вмістилася скорочена програма 2-го дня: «Здоб ші Здуб», «Mad Heads XL», «Figli di madre ignota», «Пелагея»... Щоправда, музиканти грали уже безкоштовно, адже на гонорари годі було розраховувати. Найбільш неприємні враження від фестивалю отримали ті, хто придбав квитки саме в суботу. Адже за свої гроші вони отримали зовсім небагато, попри те, що волонтери почали роздавати всім охочим футболки з фестивальною символікою.

В неділю, 2 серпня, наметове містечко значно поріділо. Люди масово роз’їжджалися. Програми не було.

Днями усі, хто замовляв квитки на «Свірж» через Інтернет, отримали офіційне пояснення невдачі фестивалю. Мовляв, розраховували на 30 тис. відвідувачів, натомість приїхало лише 5 тис. Крім того, недоліки реєстраційних пунктів та прогалини в охороні спричинили чималу кількість «фестивальних зайців». Також стало відомо про несанкціонований продаж перепускних браслетів.

Що ж, після таких пояснень, що більше схожі на передсмертні агонії, залишається багато питань. Зокрема, чи варто проводити такі фестивалі в Україні? Адже через неокупність квитків відмінили приїзд рок-зірки Еліса Купера. Через ту ж таки збитковість зазнав фіаско цьогорічний фест «ПроРок»... Можливо, Україні не потрібні масштабні музичні події фольк або рок-формату?! Адже середня вартість квитків на «Ранеток» в столичному Палаці Спорту – 500 грн., і про збитковість таких концертів не йдеться ніколи. Та ж історія з «безсмертною» Аллою Борисівною, яка, попри втрату кваліфікації й голосу, досі продається «на ура» за будь-якими, навіть захмарними, тарифами.

Прокоментувати ситуацію з цьогорічними «провальними» фестами погодився директор продюсерського центру «101» Віктор Буток. Ось як пояснює ці події пан Віктор, який має значний досвід проведення музичних заходів «непопсового» формату.

Багато хто вважає, що організатори фестивалю «Свірж» просто «кинули» людей. Як ви гадаєте, на скільки цей сценарій імовірній?

Думаю, абсолютно нереальний. Не секрет, що раніше багато заходів робили для «відмивання» грошей. Але подивіться на лайн-ап «Свіржа»! Таку програму, таких виконавців могли зібрати тільки люди, які живуть музикою. Це по-перше. По-друге, за словами організаторів, було продано 5 тис. квитків. За словами очевидців, це схоже на правду. Навіть якщо грубо прикинути й 5 тис. помножити на 250 грн., це вийде 1, 25 млн. грн. Близько 160 тис. доларів. За найбільш приблизними підрахунками фестиваль «коштує» близько 1 млн. доларів. Так що, швидше за все, організатори влетіли в дуже велику суму. Але навіть не торкаючись грошей, ще раз підкреслю, що таких виконавців не запрошують для того, аби потім «киданути» глядачів.

Які, на вашу думку, справжні причини «провалу» фестивалю «Свірж» (недосвідченість організаторів, невдалий час проведення, криза ...)?

Можна, звичайно, звести всі причини і до прорахунках організаторів, і до кризи. Але мені здається, глибинна причина в байдужості й відсутності елементарної культури взаємопідтримки. Якщо хочете, у відсутності патріотизму. Адже фестиваль, крім масштабного культурного явища, міг стати ще однією яскравою зіркою, яку могла б запалити Україна. Звісно, зараз «цапами-відбувайлами» стануть організатори. Вже навряд чи хтось згадає про те, за яку чудову справу вони взялися. І я не збираюся їх виправдовувати. Але й звинувачувати не можу. Версій того, що відбулося, буде багато, і ми навряд чи про все взнаємо в деталях. Але чи можна звалювати всю провину на організаторів?! В неділю (2 серпня) мені вдалося поспілкуватися з однією людиною з команди продюсерського центру «Габрі». Він сказав, що збиралися навіть Ющенко з дружиною приїхати. Але коли їм повідомили, що сцену розбирають через відсутність фінансів, подружжя просто скасувало поїздку. І все. Наскільки це правда, знову ж таки навряд чи нам коли-небудь вдасться дізнатися. Але ясно одне, у важку хвилину не знайшлося нікого, здатного підтримати цю подію. Швидше за все, з точки зору бізнесу, я розмірковую «неправильно». Якщо організатори хотіли заробити грошей, то це їхні проблеми. Але в тому-то й справа, що до подібних речей я не можу ставиться просто як до бізнесу. Мені доводилося брати участь у різних фестивалях. І були відверто провальні. Одного разу я привіз кілька гуртів на один фестиваль (змовчу, який). Усі умови були просто жахливими. Групи з повним правом могли розвернутися й поїхати. Але ми залишилися й зробили все можливе, щоб врятувати ситуацію. І я вважаю, що вчинили правильно. Тому мені, наприклад, не зрозуміло, як технарі могли розібрати сцени посеред фестивалю? Знову ж таки, не можу їх звинувачувати і не можу виправдовувати. Просто навіть з логіки бізнесу, надія була, що в суботу люди підтягнуться, і вони свої гроші таки отримають. Якщо ж ні, то після фестивалю можна вимагати відшкодування збитків, у крайньому разі через суд. Але вони вчинили якось незрозуміло для мене. Ви питаєте, чому провалився «Свірж»? Мабуть, тому що розібрали сцену. А ось чому її розібрали? Може просто всім наплювати на якісь культурні цінності, і наш час можна сміливо назвати епохою «культу грошей»?! Не знаю. Точніше, дуже не хочеться в це вірити. Знаю одне –Україна могла б стати духовно багатшою. А породила ще одну багату тему для «жовтої преси». І відверто кажучи, я не можу в цьому звинувачувати тільки організаторів.

Чи можливо в Україні провести фестиваль такого масштабу й отримати за це прибутки? Яким чином? Може, Вудстоки й Зігети нам просто не світять, з огляду, скажімо, на малу привабливість України для туристів, на низький інтерес до культури та ін.?

Думаю, навіть не в Україні подібний фестиваль якщо й буде приносити дохід, то лише з 3-го або 4-го року. Можна заробити і в Україні, якщо в команді буде людина, яка вміє працювати зі спонсорами. На квитках, особливо в наш час, у нашій ситуації, думаю, нереально заробити. Ну, хіба що знову ж таки залучити політиків, які згадують про музикантів перед виборами. Тоді можна розраховувати на підтримку «держави». Вибачте, пишу в лапках, тому що не можу асоціювати наших політиків з нашою державою. Ну і рівень культури - це, звичайно, окрема тема. Чого чекати від країни, в якій головні теми для обговорень – Дім-2 і Букіни? Ну, а якщо резюмувати, то «Свірж» показав – про такі фестивалі нам доведеться лише мріяти. Принаймні ще років десять точно

Як досвід «провальних» фестивалів («Свірж», «ПроРок») вплине на репутацію інших подібних заходів, зменшиться інтерес до них чи ні? Продюсерський центр 101 плануєте займатися організацією масштабних фестивалів?

Я не думаю, що інтерес зменшиться. Можливо, навіть збільшиться. А от відвідуваність точно впаде ще більше. Після «ПроРоку» й «Свіржа» всі будуть спостерігати, а ну чи цей фестиваль не загнеться на другий день? Поки бізнесмени або держава не звернуть свої погляди в бік культури, у нас буде лише «шоу-бізнес». З гарними дівчатами, які рекламують свою «творчість» на М1 та відпрацьовують вкладені в них гроші на корпоративах. Але зі спонсорами зараз туго, як ніколи. До слова, організатори фестивалю «Фортеця» навіть вирішили скасувати 6-й фест через катастрофічну нестачу бюджету. Очевидно, вони вчинили правильно. Самі ми думали про організацію фестивалю. Але коли зіткнулися з тією ж самою байдужістю, ідея якось сама собою затихла. Скажімо, адміністрація дає добро на місце проведення, але зі словами «ніяких фінансів виділяти не будемо». Але ж скільки занедбаних сцен у Києві, причому величезних. «Золоті ворота» на Оболоні поступово розвалюються, у Гідропарку сцена заростає деревами. Думали взяти на літо, для молодих музикантів майданчик спорудити, – до сих пір з адміністрацією ведемо переговори. Тому поки що ми робимо відносно невеликі проекти. А ось масштабні фестивалі, відчуваю, бажання організовувати зникло не тільки в нас:) Взагалі цікаво, знайдуться ще герої, які захочуть спробувати підняти цей пласт?! Дай Бог, щоб знайшлися. І, дай Бог, щоби знайшлися ті, хто їх підтримає. Ну, а якщо ми зможемо чимось допомогти, обов'язково це зробимо.

Спілкувалася Тала Пруткова

Додав Art-Vertep 09 серпня 2009

Про автора

На фестивалі будуть представлені музика та література, танці та ремесла, кухні та театральне мистецтво народів трохи не з усіх куточків світу.

Автори пов'язані с новиною

Продюсерський Центр 101 , Тала Пруткова