Учасники

Автори / Мертвий півень / «Наша естрада — це стриптиз-шоу»

Львів - місто, яке традиційно вважається культурною столицею України. Так це чи ні - важко сказати. Традиційно ті, хто живе у Львові, бачать усі його недоліки і критикують, а хто дивиться на нього здалека - зачаровані легендою і міфічним образом міста... У будьякому випадку, події, які трапляються в місті, бувають і радісними, і трагічними. Під час однієї з таких трагічних подій, а саме прощання зі Сергієм Кузьминським, учасником групи «Брати Гадюкіни», яке відбулось у приміщені «Дзиґи», проходило інтерв'ю з фронтменом і солістом групи «Мертвий півень» Міськом Барбарою. Не найкращі час і місце для спілкування, але саме це нагадувало, що життя минає, а встигнути потрібно багато. Тож не відкладаючи на потім, ми почали нашу розмову.

- Нещодавно відбувся фестиваль «Славське-рок», на якому Ви були ведучим. У попередні роки в цьому фестивалі брала участь і ваша група. Що сталось? Чому Ви не виступили?

- Перш за все, це фантастичний фестиваль, і в мене про нього враження най-най-найпозитивніші. А чому не виступав «Мертвий півень»? Та тому, що не хочемо набриднути публіці. Ми виступали два попередні роки і вирішили зробити перерву. Але організатори захотіли, щоб я був ведучим. От і все...

- Ваша група заснована 1989 року, відповідно, 2009й - рік ювілейний. Як плануєте це святкувати?

- Ми майже цілий рік у процесі святкування. Почалося все з презентації кліпу на пісню «Брат, піво кончилось», потім записали альбом, можна його назвати ювілейним, організували ми його разом з Юрком Андруховичем, назвали «Made in UA». Потім було «Прокидання з Мертвим півнем», також відбулося багато концертів в Україні, фестивалів і далі будуть, вже заплановані концерти, фестивалі, все на світі...

У Києві восени плануємо записати ще один альбом, робоча назва якого «Радіо Афродіта». Так у 1943 - 1945 роках називалося радіо УПА. Ми намагатимемось відтворити цю традицію, хочемо, щоб це радіо існувало хоча б у наших записах. Думаю, це буде актуально, бо так, як УПА колись, так і «Мертвий півень» перебуває у підземеллі, у підпіллі посвоєму... Цей альбом має бути своєрідним вікном у музику 40 - 60-х років.

- Для творчого колективу двадцять років - це дуже багато. Ви записали велику кількість альбомів, плануєте записати ще один. Чи не вважаєте за потрібне зробити власний офіційний сайт, на якому можна буде послухати вашу музику?

- Власне, цей проект «Радіо Афродіта» має бути дуже масштабним, і поміж усього заплановано організувати спеціальний сайт, присвячений «Півням». Тобто, сайт уже є, але він перебуває у стадії наповнення. Багато людей звертається до нас через те, що важко знайти в Інтернеті правдиву інформацію. Тому я планую розібратися з тим, матиму вільний тиждень, сяду і напишу офіційну історію «Мертвого півня». Хоча зараз за це взявся Андрухович, а мені з Андруховичем не тягатися. Однією з найближчих його книжок має бути така собі історія «Мертвого півня». Він уже почав над цим роботу. Але поки книжка не буде готова повністю - на сайті навіть фрагменти не розмістимо. Він чоловік такий, що наперед нічого не дасть.

- 1998 рік був знаковим для вашої групи. Вам виповнилось 10 років, а це перша кругла дата, вас назвали найкращою рок-групою Львова, а також вийшов альбом «Шабадабада», який багато хто вважає перехідним і першим, що був якісно записаний. Ви погоджуєтесь із цим?

- Я б так не розділяв і не виділяв спеціально «Шабадабада». Звичайно, він був для нас знаковим, бо це перший підсумок нашого десятиліття. Ми зібралися з Яриною Якуб'як і Любком Футорським і записали це все, після чого Любко знову відійшов від нас. Також він був знаковим тим, що «Дзиґа» нам почала допомагати, як, зрештою, допомагає і зараз. Звучання того альбому є типово львівським, тому ми намагаємось тепер записуватися за межами Львова, щоб урізноманітнитись якось.

- У березні 1997го була заснована Асоціація українських письменників (АУП), яка була опозицією офіційному Союзові письменників України. Президентом АУП був Юрій Покальчук, а віцепрезидентом - Юрій Андрухович. Також почесним членом цієї асоціації є група «Мертвий півень». Чи пов'язана АУП з вашим новим проектом, якщо так, то як?

- У новому проекті АУП майже не задіяна, хоч загалом ми використовуємо багато віршів поетів, які є членами асоціації, і в майбутньому буде так само, хоча це для нас не критерій: є поет членом чи ні... Майже весь альбом «Підземне зоо» написаний на вірші Юрія Андруховича. Загалом ми з АУП безконечно пов'язані, але власне в цьому проекті асоціація, мабуть, ніяк не буде задіяна.

- «Мертвий півень» завжди був відкритим до мистецьких проектів. Розкажіть, будь ласка, про українсько-американський проект «Їжак», адже відомо, що частково він відбувається у Філадельфії.

- Цей проект створив Марко Андрейчик, який є чоловіком нашої Ярини Якуб'як. Їх, до речі, можна привітати з народженням первістка. У проекті задіяно тільки його пісні, а «Мертвий півень» та «Плач Єремії» беруть у ньому участь як музиканти і співучасники. Хтось на барабанах, хтось на басі, я підспівував щось, а Чубай на альті підігравав...

- Чи можете відзначити когось серед молодих виконавців, чия музика, на Вашу думку, є перспективною і заслуговує на увагу?

- Я вам скажу чесно, що дуже довго нічого цікавого не бачив і не чув. Найбільшим відкриттям за цей рік для мене є група «DAIAJ LAMA». Також відкрив для себе на фестивалі у Славському групу «Гапочка». Максимально симпатичним для мене є джазовий колектив «Шоколад»...

- Чому в Україні особливо популярною є поп-музика і часто російськомовна, тоді як є багато різних колективів джаз, рок, фолкмузики. Що це? Поганий смак публіки, данина глобалізації, коли все змішується і стає безликим, чи у Вас є ще якесь пояснення?

- Я не бачу тут нічого від глобалізації. Якби глобалізація проявлялась у пропаганді Мадонни чи Стінга, то мене це б абсолютно задовольняло. А поки що наша естрада - це стриптизшоу або ескортсервіс. Це ж суцільна реклама борделю! Це дівчата, які пропонують свої послуги по телевізору без телефону. І це нічого спільного не має ні з поп-музикою, ні з музикою взагалі. Навіть обговорювати це явище - лише даремна трата часу.

Україна залишається захопленою територією як російський ринок. Фактично ми є ринком збуту російської музичної індустрії. Тому наша естрада вся співає російською з надією, що купить хтось із Москви. Але це не має нічого спільного з мистецтвом. На жаль, справжня музика залишається поза телевізором. А може, на щастя?!

Електронні медіа в більшості абсолютно ігнорують естрадний бомонд. І є вже ціле покоління, яке не слухає ні FM-приймач, ні радіо, не дивиться телебачення, а живе у своєму паралельному світі, в Інтернеті. Ми часом проводимо концерти в Києві, не вивісивши жодної афіші. Тобто електронна пошта, поштові розсилки, Google абсолютно замінюють традиційні афіші і реклами та дасть змогу зібрати публіку в залі до п'ятисот людей. І тому я не хочу потрапляти в український телевізор. Це просто огидно! Особливо канал М1, над яким я вже не раз оголошував «нюрнберзький процес», це шкідлива річ! О, це є порно! Це є порно, за яке треба саджати і відбирати ліцензію!

- Коли найближчим часом Ви плануєте виступити у Львові?

- Десь восени. Зараз, улітку, в нас багато фестивалів, і вересень також весь фестивальний, а в жовтні ми презентуватимемо новий диск і обов'язково виступатимемо у Львові.

Наталія Лопадчак, «Суботня пошта»

Додав Art-Vertep 17 серпня 2009

Про автора

Культова група Львова, "Мертвий півень" - це більше, ніж просто добра рок-музика. На концерти "МП" приходять три, якщо не чотири, покоління.