Автори / Мистецьке об'єднання Дзиґа / Перший день Тижня актуального мистецтва відкрив 8 contemporary-art перманентних проектів
Розпочався «Тиждень» із відкриття виставки живопису «Щасливе життя» українського метра сучасного мистецтва Андрія Сагайдаковського о 16 год. в Музеї Етнографії. «У цієї виставки дуже влучна назва, - говорить куратор Я-галереї Павло Гудімов, який привіз до Львова цю виставку. - Під такою назвою вона проходить вдруге – вперше її експонували рік тому в Я-галереї, і ми вирішили, що міняти назву немає сенсу. Однак цього разу виставка розширена – вона містить роботи також з попередньої виставки «Цитата», а також старші твори 2009 року. Картини Сагайдаковського – дуже гострі й дуже відверті. Ними він просто розповідає історії свого життя, якісь сентименти чи обурення.»
Наступною була презентована інсталяція Олексія Коношенка біля театру Заньковецької – човни за узбіччі Проспекту Свободи. Ця інсталяція нагадує глядачам про те, що під дорогою справа від Опери протікає Полтва. І, що характерно, напрям руху машин на цій односторонній дорозі співпадає з напрямком течії. Міняються часи, транспортні засоби, але вектори залишаються.
Далі відкрилася виставка живопису одного із найталановитіших молодих художників Артема Волокітіна в «Дзизі» (відкриття 18:30). Його реалістичні до натуралізму полотна мали на меті повернути культурі її втрачену маскулінність – стверджувала концепція виставки Однак сам художник її дещо уточнив: «Йдеться не стільки про втрату маскулінності, скільки про розмитість маскулінного образу. Я роздумував над тим, яке місце повинен займати чоловік в суспільстві, і змалював той образ, який отримав в результаті.» Сам художник стверджує, що черпає натхнення у своїй сім’ї та признається, що в його сім’ї панує патріархат.
Анатолій Бєлов представив стріт-арт проект, спрямований проти державницького моралізаторства, в тому числі заборони певних книг та проти одіозного закону про заборону порно. Містом були розвішані плакати, що зображали голого чоловіка, що фотографує себе в дзеркалі з написом «Моє порно - моє право» в дзеркальному відображенні. «Це як в поліцейських дільницях є напівпрозорі дзеркала, крізь які спостерігають за людиною, - каже митець. – Глядачі виступають в ролі підглядачів за чужим життям, за чужим процесом вивчення власного тіла й власної сексуальності».
Територія навколо Бернардинського собору увечері наповнилася інсталяціями. О 21:30 київські митці Ілона Сальваші та Ярослав Присяжнюк відкрили інсталяцію «Подвоєння реальності»: полотна, на яких намальовано те, що насправді знаходиться за ними. «Варіантів співпраці художника і природи є безліч, - коментує Влод Кауфман. – Ця інсталяція – це гра, яка заставляє глядача замислитись над тим, що ж його оточує. Це проект про спробу осмислення повсякденного оточення».
Передостанньою відкрилася світлова інсталяція «SPEED SHIFT» («Зсув швидкості»), всесвітньовідомого австрійського митця Ервіна Редл, що відкрилася о 21-30. Інсталяція складається з двох смуг білих світлодіодів та простого звукового сигналу. Вона створена із врахуванням специфіки роботи мозку та провокує у глядачів легкі зміни сприйняття часу. Кожна смуга світлодіодів показує візуалізацію звукової хвилі, що пульсує в такт звукові. Швидкість кожної смуги з часом міняється, фази то співпадають, то розходяться, але середня швидкість двох смуг залишається однаковою.
Завершив перший день «Тижня» відео-проект львівських митців із формації «Кома» Олексія Хорошка та Сергія Петлюка. На оборонний мур монастиря Бернардинів з боку Митної площі проектувався відеосюжет з простих піктограм (переважно дорожніх знаків і варіацій на тему них) під простий, але психоделічний звуковий супровід. Ідея з представленям наративу в піктограмах далеко не нова, але «Кома» змогла продемонструвати, наскільки емоційними, навіть драматичними ці піктограми можуть бути.
Додав Art-Vertep 31 серпня 2009
Про автора
Є такий осередок, який більш ніж кафе, ніж галерея, ніж клуб, ніж продюсерський центр… Це місце, де можна реалізуватися, що, власне, і відбувається.
