Автори / Фестиваль ДніпРок /
Кілька дещо неймовірних історій про «Дніпрок», або еклектично-кулуарні замітки
Зібралися одного разу (буквально нещодавно, 5 листопада) мистецька аґенція «АРТ Вертеп»,
А люд чесний (не волохаті в усіх можливих і неможливих місцях дяді, а подекуди й тьоті, якими прийнятно вважати всіх шанувальників року, а просто звичайна молодь) на свято прийшов здебільшого, щоб
Факт цей, між іншим, ні в якому разі не був ні для кого образливим, бо люд наш дніпровський відомий своєю добротою непередбачуваною стосовно різних явищ життєвих. Відтак, маловідомий гурт з Дніпропетровська «ХЗП» (вони ж таки є «хлопцями з перцем», про що незліченну кількість разів не лінився нагадувати всім з приводу та без добрий молодець Абздольц), що на фестивалі опинився завдяки перемозі під час відбірного туру і готується до випуску першого альбому, був сприйнятий більш ніж радо, як і всі інші шановні музики.
І було все на тому фестивалі, не зважаючи навіть на деякі технічні негаразди, ладно та мирно, бо постаралися організатори, спонсори та артисти на славу. І то є найчистіша правда.
Було якось один зі знайомих DJїв (а саме то був DJ Валік з "Бумбоксу") сказав мені, начебто є у нього забобон одягати перед виступом труси, які він носить сім років і ніколи не пере, щоб усе пройшло «ладно та мирно». Та то все жартома.
А насправді забобони в артистів існують дюже різнобарвні, от тільки не в усіх. Дехто, в основному досвідчені зубри, покладаються виключно на здоровий ґлузд. Тим же «Бумбоксам» вельми важливо чути себе в моніторі протягом виступу. Знані серед широкого загалу «Гурт Мандрівних Дяків Вертеп» та «Ступени» традицій як таких не мають, зате в унісон радіють самій можливості зібратися разом (кожний своєю групою) і порадувати аудиторію виступом.
Головним і ритуалом, і обрядом філософи з дніпропетровського гурту «Торба ілюмінатор» вважають власне вихід на сцену, а англомовні одесити з "Playoff" - репетицію. Останні, до речі, маючи за плечима менше досвіду, ставали у коло, наче футболісти, і тиснули одне одному руки, а потім зрозуміли, що важливо перед виступом налаштуватися, може навіть краще робити це на самоті… Цієї ж думки з роками набули й кияни «Квадраджессіма», які тепер забобони нарікають фігнею, а також не забувають про повну генеральну технічну перевірку усіляких дрібниць.
Учасники «EXNN» (Молдова, Тирасполь) «на щастя» роблять спільну гімнастику, «Хлопці з перцем» читають молитву, «Топінамбури» - магічні заклинання, вінничани з "Очеретяного кота" випивають по п’ятдесят коньяку (окрім хіба що
Безпосередні стосунки з космосом мають найбільш оригінальні у проявах своєї забобонності хлопці з гурту «АНКЛ 7». Кожного ранку перед черговим виступом вони запускають супутник, який повинен пікати та мерехтіти червоними лампочками під час сценічного виходу. Чи це правда, спитаєте. Хто зна… Адже ця історія про забобони.
Чи вірить ще хтось у цьому світі в любов?
Уявіть собі…
«Playoff» запрошують в гості «EXNN», а потім разом прямують з Одеси у Дніпропетровськ на автобусі молдован.
«АНКЛ 7» п’ють коньяк з музичною корпорацією «Лабораторія №9», яких у свою чергу з Кривого Рога запросив на «Дніпрок» Ігор Волошин, фронтмен гурту «Ступени».
«Громадянин Топінамбур» грають з "Торбою ілюмінатором" у доміно.
А ті, хто майже нікого окрім Тимофія Хом’яка тут не знав, згодом роззнайомились… Природно, що дніпропетровські гурти знайомі між собою, так само, як і київські. Відтак, атмосфера виявилась теплою, затишною, майже родинною…
Може то все гурт «Ойра» наробив? Бо їх знають як колектив «кохання та любові», а власне Ойра - то древній український дух щасливої людської долі…
Як би там не було (а було все, самі розумієте, файно) любов і
Досі не отямитесь? Досі не віриться?
Тоді наступні дещо неймовірні історії про «Дніпрок» з’являться за рік.
Роксолана Єгорова 
Фото Святослава Зоркого
Додав Art-Vertep 08 листопада 2006
чудово написано ))