Дніпро / «Гайдамацькі вечорниці на Андрія» з гуртом «Вертеп»

13 ГРУДНЯ 19:00

клуб "Мулен Руж", вул. Гопнер, 4-а (2-й поверх Cofee Room)
Передпродаж квитків - 80 грн., в день події - 100 грн.

Оновлений великий «Вертеп-Бенд» з Новою програмою напередодні Нового Року! 

13 грудня в клюбі «Мулен Руж» (вул.Гопнер 4а) дніпропетровці вперше цього року відіграють велику сольну програму оновленим складом в рідному місті. Не дивлячись на світову економічну кризу рік що минає став одним з найнасиченіших в концертному житті гурту мандрівних дяків. Різноманітні виступи на великих та малих майданчиках країни, концертні мандри, репетиції та робота над новими піснями іноді не залишали часу навіть на оновлення інформації про зміни в складі гурту та концертний графік. Частина місцин та містечок в Україні де концертував «Вертеп» цього року можуть сміливо брати участь у вікторині «Чи знаєш ти свою країну?». Хто чув про Сковородинівку на Харківщині («Сковорода-Фест»), Ржищів на Київщині («Трипільске коло»), Легедзино поблизу Умані та холодноярський хутір Буда, дніпропетровські Рубанівське та Славгород? А нам навіть пощастило відвідати ці гостинні місця! Дніпропетровські фестивалі «Слов`янський новий рік», «Мамай-Фест», «Самарська Покрова», «Октобер-фест», низка запальних весільних та інших приватних виступів залишила по собі добру музичну форму, нові пісні та здоровий позитив! Уцім цим «Вертеп» радо поділиться з друзями на концерті цього четверга! А також обіцяємо танці у супроводі духової секції, репетиції колядок до свят та презентації пісень братніми мовами! Отож гоцай з нами!) 

Початок Вечорниць о 19:00 в клубі "Мулен Руж", що на вул. Гопнер, 4-а (2-й поверх Cofee Room). 
Квитки за попереднього продажу - 80 грн., в день святкування - 100 грн.
Попередньо квитки можна придбати в культурному центрі "Арт-Вертеп" (арт-крамниця "Білокнижник"), що на вул. Червоній, 11 (тел. +38 066 272 26 24)

Музики гурту «Вертеп» сьогодні:

• Олексій Бондаренко (Льоня) - вокал, гітари, губна гармошка, музика, вірші, та ін.
• Олена Калиняк – вокал, музика.
• Микола Константінов – ударні інструменти, вокал, музика, аранжування.
• Бузілов Юрій –бас-гітара;
• Віктор Чорнокнижний (Петрович) -  баян, вокал, музика, аранжування;
• Андрій Попов (Jungleman) -  гітари та інші струнні і щипкові, музика, аранжування.
• Тимофій Хом’як - спів, дуди-сопілки, перкусія, музика, тексти, автор та керівник проекту.

Повна назва Гурту Мандрівних Дяків "Вертеп" максимально розкриває внутрішню (та й зовнішню) філософію учасників бенду по аналогії з середньовічними студентами, які йшли до людей "Розважати і повчати"! Сповідуючи заповіді мандрівного філософа Григорія Сковороди, ми перебуваємо в постійній праці, дорозі та пошуці!)

Поетично, крім авторських та народних текстів , «Вертеп» виконує пісні на слова сучасних українських поетів (С.Жадан, Ю.Покальчук, М.Савки та ін.), що відкарбувалось в альбомі «Віршоспіви» (2009).

Гурт є відкритим проектом і, відповідно, склад музик гурту "Вертеп" часто є несподіваним не тільки для слухачів, а й для самих вертеповців. Незмінними залишаються професійність та артистизм, щирість і оригінальність.

В різний час до «Вертепу» приєднуються й інші цікаві та самобутні музиканти. Список наших друзів та колег що грали і творили у Вертепі за більше ніж 10 років досить великий. «Найяскравіші» «вертепники» різних періодів, що лишили свій музичний слід у творчості гурту та яких можна почути на записах, а можливо і майбутніх концертах: Олена Завгородня, Олексій Сосницький, Роман Яцун, Ігор Любченко, Артем Кущ, Дмитро Соловйов, Федір Бугай, Максим Паленко, Сергій Супрун, Оксана Бондар, Андрій Карачун, Влад Лисан, Сергій Причисленко, Юрій Литвиненко та інші.

Прослухати мр3:

Веснянка (разом з гуртом "ДахаБраха"), Катран (народна), Куля ("Батько Отаман"), Зельоно (колядка), Йтим через поле (колядка), Ой чорна я си чорна (весільна, народна), Їхали козаки (народна), Славень (Гімн України), Пливе човен (козацька), Місяць на небі (народна), Будда (вірш Сергія Жадана), Мова (вірш Олександра Ірванця), Ванеса (вірш Мар'яни Савки), Махновська, Тернопіль ("Якби не мороз", весільна, народна)

Відео:

• Ключ (кіномульт від Макса Паленка та Олександра Кузьмюка, 2009 р.)
• Чом ти не прийшов (наживо, 2010 р.)
• Ванеса (наживо, 2010 р.)
• Місяць на небі (наживо, 2010 р.)
• Зельоно (колядка, наживо, 2010 р.)
• Гайнемо Колядою (2004 р.)
• Гіта (2003 р.)
• Чорний ворон (з Лірником Сашком, Трипільське Коло, 2012 р.)
• Сосенка (Мамай-фест, 2012 р.)
• Чи то буря чи то грім (з Тарасом Компаніченком)

Долучайся до гурту Вертеп у Facebook!

Довідка:

Андріївські Вечорниці

   Чи хотіли б ви знати своє майбутнє? Те що станеться з вами завтра, через тиждень, місяць, 20 років, коли одружитись, скільки будете мати дітей, в якому віці помрете? Я б не хотів, ну якось не цікаво було б отак все знати. А так не знаєш, що тебе чекає завтра, з якої сторони вискочить кролик, життя дивовижне та повне всіляких несподіванок та сюрпризів (як приємних, так і не дуже), правда класно? Однак не всі погодяться зі мною, така вже людська натура – хоче знати наперед. Що буде завтра, через тиждень, місяць, дехто он навіть вже знає, в якій могилі та на якому цвинтарі буде спочивати у вічному сні, жах. Є гарна приказка: “хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани”. (Думаю, якби Бог не був Богом, Він би вже давно помер від сміху). А ще є така штука, як доля, яка ніби то і визначена наперед, а з другого боку ми самі її визначили і продовжуємо визначати. Так от, людська цікавість до майбутнього та долі невмируща і з давніх часів знаходить своє відображення у традиції та культурі багатьох народів. Не виключенням є й український народ, а найбільш яскравим таким відображенням тої цікавості є Андріївські вечорниці.

Андріївські вечорниці – традиційні гадання на день святого Андрія, дуже давній слов’янський звичай, який йде з далеких язичницьких часів. Як і зі всіма великими подіями дохристиянської язичницької культури, з приходом християнства, вечорниці склеїли із днем святого Андрія Первозваного, одного з дванадцяти апостолів Христа. Звісно, до гадань та вечорниць, які тепер проходять в його день – 13 грудня, святий Андрій жодного відношення не має.

Колись давно вечорниці починались ще в кінці листопада та продовжувались аж до початку великого посту, брали в них участь здебільшого дівчата, (котрі, куди більш цікаві, аніж хлопці), хоча і хлопці теж. Для проведення підшуковувалась простора хатинка, де всі збирались і засиджувались до вечора, звідси і назва – вечорниці. Погода бррр, на дворі дощ зі снігом (чи сніг з дощем), роботи в полях всі завершились, на зиму запас заготовлений, що молодим людям ще робити лишається як не збиратись на вечорниці? (телевізорів не було, а ніяких “контактів”, “однокласників”, “фейсбуків” подавно, тож вечорниці були тими давніми “контактами”, які проходили в реалі).


 

Вечорниці, Ілля Репін. 1881 рік.

Найбільш хвилююче питання, яке цікавить молодих незаміжніх дівчат усіх часів та народів – коли вони врешті вийдуть заміж, та чи буде ладним чоловік? Це була головна тема всіх дівочих вечорниць. Дівки проводили самі різноманітні гадання на цю одвічну тему. Наприклад, дівка знімала свій чобіт, та з заплющеними очима щосили кидала чоботом (як іракський журналіст мештом в американського президента). Потім дивилась – в який бік чобіт носком упав, значить, з того боку її наречений буде шукати. Або ще – брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову, потім тягнули, якщо перстень випадав, зрозуміло – чекайте весілля. Ну і ще багато всяких різних видів гадань було.

Не знаю, чи збувались їхні гадання, мабуть все було як мало бути незалежно від того, в яку сторону носком падав чобіт. І якщо наречений приходив не з тої сторони, тим не сильно переймалися (головне, щоб приходив взагалі). Але ж головне не результат, а сам процес.

Хлопці теж збирались у компанії, та ходили в гості до дівчат (на то вони і хлопці). Під час таких спільних посиденьок довгими зимовими вечорами, між молодими хлопцями та дівчатами частенько зав’язувались серйозні стосунки, запалювався вогник кохання, а вже на літо справлялось весілля. Таким чином, Андріївські вечорниці (і взагалі вечорниці) відігравали дуже корисну соціальну (і демографічну) функцію – сприяли створенню нових сімей, як наслідок збільшенню населення. Отак і жили наші предки багато поколінь. Шкода, що у гучному гулі прогресу, комп’ютерів, інтернетів, за всіма цими контактами та фейсбуками ми трохи підзабули свої давні одвічні традиції, а як було б файно замість безглуздого інтернетського чату, чи скайпу зібратися десь під стріхою при свічках і справити Андріївські вечорниці. Бажаю всім веселих святкувань.

Журнал Пробудження

Про авторів

Гурт мандрівних дяків Вертеп

Додав nady 10 грудня 2012