Учасники

Sunsay в російському та українському контексті взагалі унікальний приклад професійних, чуйних, розумних музикантів, які вміють говорити про повноту буття, спокій, тишу і безтурботність - у нас вважається, що розумна музика не буває щасливою. Це дар Андрія Запорожця як композитора і як автора текстів - легких і глибоких одночасно, сплетених асоціативно, коли одне слово фоносемантично задає наступне ("как река течет течет четко вижу я") і разом вони створюють строкате, живе полотно.

Музиканти кажуть, що звучання нового альбому визначив def kef - стиль, що поєднує хіп-хоп, даб-степ і етніку; так, посеред дуже індустріального звучання пісні "Час лети" раптом чутні фольклорні мотиви, а абсолютно хітова, тріумфальна "Дякуй" запозичує деякі народні пісенні формули ("не утонет лодка моя"). Чути, як дорослішають музиканти, як змінюється їхній світогляд (альбом спродюсований Feimom і Костянтином Чалих, вірними друзями Запорожця), і при цьому в основному, кореневому сенсі - любові до імпровізації, юному запалі і азарті, прагненні говорити щирі, глибокі, миротворчі слова - залишаються собі вірні.

Це в багатьох сенсах новий альбом - Sunsay освоює новий почерк, іншу палітру, але сюжет його як і раніше: ідея безперервності життя, музика як універсальна мова, пошук добра і автентичності. А тепер ще - і подяку: за все, що сталося і що ще попереду.

Liverpool