Учасники

Івано-Франківськ / Фестиваль АртПоле 2013: звуки/дії в просторі

10-14 ЛИПНЯ

Уніж, Городенківський р-н, Івано-Франківська обл.
З 04/07 ціна квитка на всі дні становитиме 350 грн (придбати можна касах або безпосередньо на фестивалі). Ціна на три останні дні фестивалю становитиме 250 грн. Ціна одноденного квитка — 100 грн (придбати можна безпосередньо на фестивалі). Діти до 12-ти р

Музика, перформанс, лендарт. Близько 300 учасників з 12 країн — від Індії, через Україну до Фінляндії. Протягом п’яти днів відбуватимуться унікальні концерти, вистави, кінопокази — адже деякі з них готуються спеціально для АртПоля, а деякі  імпровізаційні. Тут створюватимуться об’єкти в довкіллі, проводитимуться нетрадиційні майстер-класи з традиційних ремесел, танців і співів; цього року до українських майстрів долучаються їхні колеги з Польщі та Австрії. Майстер-класи відбуватимуться по всій території фестивалю — у відремонтоаних приміщеннях старої ферми, в гончарній, кузні, їдальнях і просто в яблуневому садку. Щодо концертів, крім Великої сцени фестивалю планується ще Public- та Water-сцени, де музиканти з різних проектів зустрічатимуться й імпровізуватимуть разом з публікою, птахами, рікою...

АртПоле — не просто фестиваль, це атмосферне явище, постійна взаємодія один з одним і з усім, що навколо. Всі, хто опиниться в цьому місці у цей час, стають учасниками одного процесу, який часом називають життям, а часом — мистецтвом. На АртПолі публіка не відокремлюється від артистів, адже в кожного можуть відкритися приховані здатності. Один мистецький напрямок не відокремлюється від іншого, а лиш доповнює, створюючи чарівну багатогранну дійсність. Середовище людське не відокремлюється від природного. Головне — максимально далеко відійти від штучно створених декорацій і ефектів, дозволити серцю працювати на повну, щоб на цій неймовірній швидкості, яку дає лише спільна енергія, вирушити далі.

Зверніть увагу на програму фестивалю АртПоле 2013 та нових учасників, всі вони динамічні, експериментальні, непередбачувані, кожен з них — надзвичайно колоритний:  білоруси НагУаль, росіяни (а якщо точніше, то новосибірці) Рви Меха Оркестр, французи Fantazio. 

АртПоле'2013 

Програма по днях

10 липня

• Уніж-Цех (UA)
• Гудаки Village Band (UA)
• Enchanted Hunters (PL)
• НагУаль (BY)

***

• The King and The Corpse (UK)

11 липня

• Крапка (UA)
• Князь Мышкин (BY)
• Miazsz (PL)
• Рви Меха Оркестр (RU)  

12 липня

• Cherry Band (UA)
• Magiviz (TR)  
• Faarao Pirttikangas (FI)  
• Перкалаба (UA) 
• ***
• Альберт або найвища форма страти (UA)

13 липня

• Перкалабські Придатки (UA)
• Кarolina Сicha (PL)
• PUSHKiN Klezmer Band (UA)
• uSSSy (RU)
• Evolution Dejavu (CZ)

14 липня

• Йорий Клоц (UA) 
• Napra (HU)
• Fantazio (FR)
• ГИЧ Оркестр (UA)
• !!! Свято на Дністрі

Майстерні

ПротиНочі

Традиційно студія ПротиНочі запрошує всіх охочих оволодіти мистецтвом крутіння вогню — давньою технікою, що зародилася у новозеландських племен маорі як елемент культових та святкових церемоній. Під керівництвом викладачів можна буде повправлятися з різноманітними фаєр-інструментами: пої, стаф, хула-хуп (для початківців — тренувальні!), а також повчитися основам хореографії, контактного жонглювання та сценічної пластики.

Обертонкі простори

Обертонова музика є одним із найдавніших музичних відкриттів людини, що бере витоки з часів виникнення мови. Адже людський голос, барабан, діджеріду і варган — сьогодні звучать так само, як і десятки тисяч років тому, створюючи вібрації поза часом і простором. Відвідувачі «Обертонких просторів» зможуть не лише послухати їх, а й повчитися гри у досвідчених майстрів та взяти участь у загальних джемах.

Небесна майстерня — SVAYA & Public Pub

Гукаймо вітер на АртПолі — адже саме він допоможе відпустити у небо цілу ватагу повітряних зміїв! Окрім хендмейд-авіації в «Небесній майстерні» цьогоріч можна буде створити чимало цікавих штук. Программа-мінімум — скляні ліхтарики-дзвіночки із пляшок, ловці снів та індіанські обереги ojo de dios, фігурки в техніці паперопластики... Можливо, список доповнюватиметься:) У майстерні можна буде отримати й матеріали для вільної творчості — всім, що маємо самі, охоче поділимось із кожним. Чекаємо на вас та ваші ідеї!

Дозвольте тілу заговорити
(contemporary dance)

Під час майстер-класів спробуємо досягнути такого стану, коли тіло вивільняється і трансформує емоції в рух, а наша уява підтримує цю подорож. Кожен урок починатиметься із розминки, що переходитиме у більш глибоке зосередження на наших завданнях. Тут передбачаються структуровані вправи, імпровізація та робота із партнером. Майстерня розрахована і на досвідчених учасників, і на новачків — словом, на всіх, хто любить рух і рухатись!  
Відбувається за підтримки Європейської культурної фундації EGF.

Цианотипія

Створення листівок із зображенням рослин за прикладом ілюстратора і ботаніка з Англії Анни Аткінс. Цианотипія — старий спосіб монохромного фотографічного друку, який давав відбитки блакитного відтінку. Цей спосіб був винайдений в 1842 р. британським ученим і астрономом, сером Джоном Гершелем. Результатом майстерні стане створений альбом із відбитків рослин, які можна зустріти на АртПолі та в околицях. Можна також створювати листівки-відбитки з дрібними предметами.

Як Умієм Так і Пієм Оркестра

Цього року хор під керівництвом Яреми Стецика розучуватиме цілком нову програму — репертуар збагатиться композиціями «Ламіната», «Олімпіада» та кількома іншими, що народилися за останній рік. Новим буде і спосіб пересування: у розпорядженні ансамблю — цілий трактор з причепом для динамічних репетицій. Під час фестивалю про «Як Умієм Так і Пієм» зніматимуть фантастичне кіно, героями якого стануть всі учасники хору разом із художнім керівником.

Паприкалаба

Паприкалаба — це міжнародний трибьют-бенд, який виконує пісні «Перкалаби» на овочах, намагаючись передати поетичність, енергію, чесність і радість, властиві композиціям Оркестру радості і щастя. Учасники бенду грають на моркв'яних флейтах, кабачкових трубах, кавунових барабанах і шейкерах з перців. Для виготовлення цих інструментів використвують овочі, куплені у навколишніх селах, підкріплюючи таким чином зв'язок між мистецтвом і ландшафтом. Саме репетиції Паприкалаби кожного дня розпочинатимуть програму Water-сцени.

Витинанки

Разом із автором артполівських витинанок Анатолієм Бєловим опановуватимемо цей вид декоративного мистецтва, що з’явився ще в VІІ столітті у Китаї — на батьківщині паперу, а з середини ХІХ століття став поширеною прикрасою в оселях українських селян та міщан. Як і минулого року, витинанка стане основою для виготовлення персональних масок. Аби розширити поле для експериментів з ідеями і формами, будемо використовувати матеріали різної щільності та фактур. Для майстерні прихопіть з собою ножиці!

Art-recycling

Art recycling або upcycling — творча переробка непотребу на нові речі, що знову стають корисними або перетворюються на мистецькі об'єкти. Прикраси, світильники, сумки та меблі — результати можуть бути досить несподіваними, головне не обмежувати політ фантазії та пам’ятати про головні принципи — естетичність та екологічність. Для роботи нам знадобляться ножиці, «сировину» ж використаємо місцевого походження – зібрану на території фестивалю.

Блокноти ваших мрій

Учасники майстерні виготовлятимуть блокноти практично з нуля, тож матимуть нагоду зробити їх неповторними за формою, розміром, дизайном. Інструменти та матеріали для роботи: ножиці, папір, клей, картон, тканина. Для оздоблення можна використовувати унізькі квіти і трави, власні фото й малюнки — все, що надихатиме на нові нотатки, спостереження, твори. Роботою керуватиме Ліля Штекель.

Гончарна справа

У справжній гончарній майстерні на території фестивалю можна буде познайомитися із традиційними техніками роботи з глиною та гончарним верстатом. З допомогою майстрів учасники створюватимуть різноманітні вироби — від японського чайного посуду до авторських іграшок. Також керівник майстерні Михайло Плужник проведе три лекції для тих, хто хоче більше дізнатися про дивовижний світ кераміки: «Вступ до історії кераміки. Базові періоди в розвитку технології», «Наслідування та взаємні впливи в кераміці різних культур» і «Введення до теорії сучасної кераміки за Еріком Сколлоном».

 

Дитяча програма

Плетіння солом'яних оберегів

З давніх давен українці прикрашали простір довкола себе найрізноманітнішими оберегами, щоб убезпечитись від недобрих сил і привернути добрі. Найпоширеніші обереги — зв'язані пучечки запашних квітів і віночки. Коло завжди символізувало повноту і циклічність всього на землі, а заразом і нескінченність. В'яжучи й закручуючи, оберіг, людина захищала свою оселю чи таємну схованку від зла. От і ми спробуємо власними руками пригадати те, що вміли робити завжди.

Читацька кухня "БУКІНІСТ" з Мариною Львівною

Тут ми поговоримо про дивовижне відчуття від зустрічі з першою книгою, відповімо на просте питання, чому взагалі необхідно читати книжки, яка в тому користь і приємність. Поговоримо про людей, що cтворюють  для нас книги — про письменників та ілюстраторів. Послухаємо історії про перші написані й надруковані книги, про людей, які їх робили. Трохи почитаємо вголос. Серед нас обов’язково знайдуться молоді письменники, яких ми попросимо поділитися своїми творами. З першого дня на читацькій кухні «Букініста» буде писатися нова арт-книга, витримана в жанрі щоденника, і кожен з нас поділиться найяскравішим, що бачить, робить і відчуває на цьогорічному АртПолі. Її назву будемо обговорювати і затверджувати  всім дружнім кухонним  гуртом. У читання немає канікул!

Детский лепит

Цього року студія одеської керамістки Наталі Мариненко не встановлює жодних вікових обмежень для учасників. Скульптурні шедеври з глини створюватимуть і діти, і дорослі — щоправда, з різними вихідними завданнями. Діти продовжуватимуть осмислювати тему музики та музикантів,  а дорослі... творчість дітей!

Музичні подорожі

Це пізнавальні театрально-музичні мандрівки для дітей від учасників гурту НагУаль Льоні Павльонка та Юри Науменка. Музиканти проведуть три тематичні зустрічі:
• розважально-пізнавальний екскурс з Контрабасом,
• знайомство із незвичайними музичними інструментами світу,
• концертна програму дитячих пісень.

Дитяча школа Орелі (Музей Івана Гончара, Київ)
дитячий фольклорний гурт Будимир (с. Хотів, Київська обл.)

Разом вивчатимемо кращі народні пісні, дитячі забавлянки, традиційні ігри та обряди. Скоромовки, заклички, примовки, небилиці, мирилки, дражнилки, звуконаслідування, жеребкування загадки, лічилки — багата спадщина нашого народу передає дітям вікову мудрість, допомагає розкривати свій внутрішній світ, який до певного віку не має обмежень, стереотипів та штампів, чим споріднений з народним мистецтвом. На шляху опанування традиційних знань і вмінь не буде заборон і «неправильних» кроків, тут пануватимуть свобода мислення і творчості, тож у кожної дитини буде можливість сповна розкрити себе.

Кораблик

Зворушлива музична історія від Московського дитячого театру «СНАРК» про подорожі, повернення й відкриття, які трапляються з нами щомиті. У виставі багато красивої  музики і зовсім немає слів — все зрозуміло й без них і дітям, і дорослим. Самотня людина зробила з паперу кораблик і відправила його у велике плавання. Кораблику дізнається багато нового, знайде друзів, подолає чимало труднощів і, не зважаючи ні на що, спробує повернутися додому. Для дітей від 3 років.

Кінопрограма

12 та 13 липня
Покази Docudays UA на АртПолі

Docudays UA  – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини.Фестивальпроводиться щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Покази тривають з жовтня по грудень (включно) у понад 110 містечках України.
Фестиваль – неполітичний і некомерційний.

12 липня

12:00
«Ромська мрія»
реж. Роман Бондарчук (Україна, 2013, 22 хв.)

Виробництво: Херсонська міська асоціація журналістів «Південь» «Ромська мрія» – це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття.Дениса, Мирослава, Діану та Ренату вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями.Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області. 1. «Денис» Денис виховувався в інтернаті, тепер він веде тут музичний гурток.Живе у таборі в будинку тещі з дружиною і трьома дітьми.Але на роботу ходить лише в класичних костюмах з краваткою й до блиску начищених черевиках.Денис купив ділянку землі в селі, мріє збудувати там будинок і виїхати з табору. 2. «Мирослав» Мирослав працює в обласній телерадіокомпанії, знімає та веде щотижневу програму для ромів.Теми програм Мирослава охоплюють і спортивні змагання за участю ромів, і роботу ромських організацій, навіть історичні оповіді, які мають пробуджувати повагу до свого народу. 3. «Діана» Діані 23 роки, вона мешкає у таборі «Радванка».Мати двох дітей від двох шлюбів не полишає мрії вивчитися й стати професійним хореографом.Діана веде танцювальний гурток у місцевій ромській школі.Жінка переконана, що нація припиняє своє існування тоді, коли люди перестають виконувати народні танці. 4. «Рената» Рената народилася в таборі в Мукачевому.Вона вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і переїхала з батьками у квартиру.Нещодавно Рената почала працювати в центрі правової інформації та консультації, створеному в колишньому будинку батьків дівчини.Уперше в історії мукачівського табору ромів безкоштовно консультує юрист.Дівчина допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах.

Фільми створені за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення».
Роман Бондарчук народився 1982 року. Закінчив Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня Юрія Іллєнка). Зняв багато документальних і короткометражних фільмів, а також відеокліпів. Володар численних нагород національних та міжнародних кінофестивалів.
Фільмографія (вибране): Стіни і двері (2003), Микола i німець (2005), Таксист (2007), Радуниця (2007), Поліна (2012), Нові герої (2012), Кафе "Вояж" (2013)

12:30
Найкраще з ДОКУ/КОРОТКО-2013:
добірка найцікавіших стрічок з цьогорічної конкурсної програми короткометражних фільмів

Сери та сеньйори
реж. Олександр Течинський, (Україна, 2013, 35 хв.)
Лавреат премії імені Андрія Матросова (присуджується Організаційним комітетом фестивалю)
Виробництво та дистрибуція: Honest Fish Documentary Stories Екскурсовод, військовий, банківський службовець, авіамеханік та інші неприкаяні мужики з усієї України щоосені з’їжджаються до Умані, аби попрацювати під час паломництва хасидів на свято Рош ха-Шана.Протягом чотирьох діб до цього містечка безперервним потоком тягнуться десятки тисяч хасидів – у святковому настрої, з піснями, танцями та… величезною кількістю вантажу.Чотири доби місцеві носильники сплять по три години у саморобних халабудах при дорозі, а в інший час тягають на собі тонни різноманітних речей, щоб заробити свою двомісячну зарплатню.Дорогою їм постійно доводиться шукати порозуміння з практично «позаземним» клієнтом та один із одним.Проте жодні тягарі, здається, не спроможні загасити їхнього оптимізму і почуття гумору. Врешті-решт вони впевнені: «Бозя знає, що робить».

Олександр Течинський народився 1979 року в Дніпропетровську.Дитинство провів у Якутії.1999 року закінчив Дніпропетровське медичне училище, після чого працював фельдшером у бригаді швидкої психіатричної допомоги.У 2001 році залишив медицину і почав працювати як фотограф.З 2005 року – штатний фотокореспондент газети “Комерсант-Україна”.У 2010 році звільнився з газети і зосередився на власних документальних фото- та кінопроектах.«Сери та сеньйори» – перший фільм Олександра.

Мрія
реж. Дар’я Дрюченко (2012, Україна, 20 хв.)
Виробництво та дистрибуція: Дар’я Дрюченко, dariadriuchenko@mail.ru Це фільм-портрет музичного керівника школи-інтернату для глухих дітей Тетяни Радченко, мрія якої – мати власний дах над головою.На жаль, між поняттями творити добро, займатися улюбленою справою і бути щасливою в житті не завжди стоїть знак рівності.Історія Тетяни – це драма талановитої, некорисливої людини, котра жертвує собою заради щастя й радості глухих дітей.Адже лише завдяки їй ці дітлахи можуть почути світ.

Дар’я Дрюченко народилася 1991 року в Олександрії.2012 року закінчила факультет режисури телебачення Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.У 1997–2008 роках займалася співом у студії «Нові імена».Багато разів ставала призером, лауреатом і дипломантом міжнародних та всеукраїнських конкурсів.Брала участь у численних кінофестивалях як режисер.
Фільмографія: Парад (2010), No Comments (2010), Грішник (2011), Мрія (2012)

Абетка
реж. Мадлі Ляене (2012, Німеччина, 12 хв.)
Спеціальна відзнака журі>
Виробництво та дистрибуція: Detailfilm, Henning Kamm, Fabian Gasmia Веле – 17 років. Усе, чого вона прагне, – це навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї семирічної доньки. Навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я, після довгих років громадянської війни в Ліберії означає крок до незалежності – подалі від болісного минулого, до кращого майбутнього.

Мадлі Ляене – документаліст-фрилансер з Естонії. Її документальна стрічка «На старт! Увага! Марш!» була визнана найкращим естонським короткометражним фільмом 2007 року.Мадлі також працює як режисер монтажу художніх і документальних стрічок.Вона закінчила Балтійську школу кіно та ЗМІ як магістр і зараз викладає монтаж.Мадлі також вивчала документалістику в Міжнародній школі кіно і телебачення на Кубі (EICTV) та Міжнародній кіношколі в Німеччині (IFS).
Фільмографія: Springtime Wonderband (2004), На старт! Увага! Марш! (2007), Майл і Нейл (2009), Кольори островів (2012), Абетка (2012)

Воласті голуби
реж. Пол Фіґан (2012, Шотландія, 17 хв.)
Найкращий фільм ДОКУ/КОРОТКО-2013
Виробництво:Better Days, Пол Фіґан
Дистрибуція: Шотландський Інститут документального кіно Близько тисячі шотландців, здебільшого чоловіків, влаштовують «втечу голубів», перетворюючи її на змагання.Цим видом спорту займаються переважно в бідних регіонах країни, де на полях удосталь місця для розміщення голубників із хитромудрими пастками для птахів конкурентів.Героями цієї короткометражної стрічки стали двоє чоловіків, котрі живуть у робітничому районі Глазго.Реб і Денні ведуть запеклі бої вже 25 років. Глядач щиро сміється, бачачи двох людей, які імітують шлюбні сигнали й гнівне туркотіння голубів і тріумфують, коли вдається упіймати цінного птаха. Навіть під час інтерв’ю, розповідаючи про свій спорт і нескінченне суперництво, кожен із цих двох чоловіків раз у раз бодай одним оком поглядає на небо.

Пол Фіґан народився 1973 року, виріс на західному узбережжі Шотландії.У 1992 році переїхав до Глазго й працював промоутером в одному з нічних клубів.1998 року він спільно з партнером Нілом Моватом заснував компанію Better Days.Протягом наступних десяти років вони займалися проведенням і рекламою деяких найцікавіших музичних подій у Великій Британії. У 2009 році Пол знову почав усе спочатку й присвятив себе документальному кіно.  

13 липня

15:00
ДОКУ/АNІМА: документальна анімація

Стежачи за прогресивними трансформаціями у світі документального кіно, Docudays UA презентує півторагодинну добірку експериментальних короткометражок, до якої увійшли найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації.
Ірландські народні меблі, реж. Tоні Доног’ю  (2012, Ірландія, 9 хв.)
Брак доказів, реж.Ха Йон Квон (2011, Франція, 9 хв.)
Мадагаскар: подорожні нотатки, реж.Бастьєн Дюбуа (2009, Франція, 12 хв.)
Моя «довга пташка», реж. Вілл Андерсон (2011, Шотландія, 15 хв.)
Марсель – король Тервурену, реж.Том Шрьодер (2012, США, 6 хв.)
Картонна коробка, реж.Збіґнєв Чапля (2012, Польща, 9 хв.)
Раби, реж.Давід Ароновіч, Ханна Хейльборн (2008, Швеція-Норвегія-Данія,15 хв.)

Розмови про замордованих у рабстві дітей і вічне почуття провини серед солдатів, реконструкція жорстоких африканських звичаїв, свідчення жертв тероризму – ці теми, на перший погляд, не надто поєднуються з мультиплікацією.Однак саме до них звертаються аніматори для створення яскравого і популярного документального кіно. 
Ще кілька років тому словосполучення «документальна анімація» видавалося оксюмороном.Уже зараз це найактуальніший спосіб оповіді, що увірвався до світу фейсбучних інтелектуалів струменем гострої соціальної критики сьогодення.Більше того, він став перепусткою для самих аніматорів не лише у світ престижних міжнародних кінооглядів, а й до раніше закритого середовища правозахисників та лівих мислителів.Адже сучасна фестивальна спільнота потребує конфліктного соціального кіно не менше, ніж розважального контенту.Слідом за старим лейпцизьким Animadok у крихітному італійському містечку засновують DOCartoon.Реактуалізація травматичних зламів дійсності та захоплення оновленою поетикою пригадування відбуваються на майданчиках найбільш авторитетних анімаційних фестивалів у Лондоні та Аннесі. Стежачи за прогресивними трансформаціями у світі документального кіно, Docudays UA упевнено клікає свій Like. До півторагодинної добірки експериментальних короткометражок DOCU/ANIMA увійшли найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації: призери МКФ у Берліні й Амстердамі, а також Sundance; номінант на премію «Оскар» і хіти правозахисних фестивалів. Запевняємо – ви не відчуєте себе нудьгуючим фейсбуківцем, роздратованим перегляданням одноманітних повідомлень у френдстрічці. Це – справжнє кіно!

Театр/перфоманси

The King and The Corpse

АЛЬБЕРТ АБО НАЙВИЩА ФОРМА СТРАТИ

Унікальна, ефемерна, жива форма, коли образи ще не зафіксовані літерами на папері. «Вистава «Альберт», над якою ми саме працюємо, — коментує Юрій Андрухович, — створюється за моїм однойменним оповіданням, що колись увійде до збірки про видатних нечестивців усіх часів. У центрі нашого дійства — історія Альберта Вироземського, шахрая і злодія. Щоб уникнути смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров'ю угода чомусь не спрацювала — й певного осіннього дня року 1641-го його було привселюдно спалено посеред львівської площі Ринок. Історію Альберта ми намагаємося розіграти в дусі середньовічного мораліте, залишаючи у фіналі знаки запитання, що стають знаками надії». Це буде перше — неповторне й максимально емоційне — виконання «Альберта», яке поєднає в собі сміливі й непередбачувані інтонації та вокальні експерименти Юрія Андруховича, авангардний контрабас Марка Токаря й духовні наспіви Уляни Горбачевської. А також — графіку Анатолія Бєлова, яка завдяки відкритій під час роботи над твором техніці малювання «зі зворотного боку» створить ефект живої динамічної ілюстрації.

 

Аших-Гаріб

«Аших-Гаріб» — казка, широко розповсюджена серед тюркомовних народів Криму, а також на Закавказзі, у Середній Азії і на Близькому Сході, зокрема, вона лягла в основу останнього фільму Сергія Параджанова. На АртПолі «Аших-Гаріб» прозвучить урумською мовою. Це одна з середньовічних мов Криму, якою говорили греки, що жили на території Османської імперії й Криму. Декілька століть, мешкаючи поряд із тюркськими народами, вони зберігали свою християнську релігію, культуру та мову. В кінці ХІХ сторіччя кримські греки були виселені Катериною ІІ на північне узбережжя Азовського моря, де заснували місто Маріуполь та понад два десятки сіл. В одному з них, а саме в Старому Криму, народилася у 1926 році Апполінарія Налча, яка сьогодні є однією з небагатьох хранительок урумського фольклору. Зараз урумська мова ніде офіційно не використовується й не вивчається, і кількість урумів, що володіють рідною мовою, катастрофічно зменшується. Лише іноді її можна почути в побуті, в текстах фольклорних колективів або, як в нашому випадку, в казках. Розказаний Апполінарією «Аших-Гаріб» супроводжуватиметься дивовижними звуками й картинками з подорожі на Схід. 

 

Древовиди

Це місце, в якому існують вікна, але не існує стін. І дивлячись крізь таке вікно, можеш потрапити далі — не лише в просторі, але й часі. Аудіо-перформанс відбудеться в неділю, останній день фестивалю — у відкритому просторі в полі над селом. На створення перформансу надихнула унікальна традиція багатоголосся, яка досі збереглася завдяки учасницям гурту «Древо», що існує вже близько п’ятдесяти років. 

Про авторів

АртПоле

Додав nady 25 травня 2013