Київ / Проект генофондlovekiev
29 ТРАВНЯ - 10 ЧЕРВНЯ
Київська міська галерея «Лавра», вул. Івана Мазепи, 17
Олег Грищенко
Добриня Іванов
Микита Кравцов
Юрій Кузьменко
Антон Логов
Ніна Мурашкіна
Садан
Володимир Стецькович
Руслан Тремба
І спеціально запрошена зірка стріт-арту Стас Перфецький
В лютому 2010 року арт-центр Павла Гудімова Я Галерея розпочав програму «Генофонд» , в рамках якої ведеться послідовна робота куратора з молодими художниками і функціонує стипендіальна програма. Логічним результатом цих дій є персональні проекти авторів, що реалізуються в стінах арт-центру протягом року. Однак метою програми є не тільки і не стільки надання можливості молодим виставляти свої роботи, але формування цілком нового покоління художників й певного рівня культури взаємодії між творчими одиницями й інституціями, меценатами, суспільством. Закономірним розвитком програми є створення групових проектів авторів у їхній співпраці між собою, з куратором та новими виставковими майданчиками. Так, протягом 2011 року колективні виставки художників «Генофонду» буде показано у виставкових залах різних міст України і за її межами. В цьому сенсі генофондlovekiev є тим відправним пунктом, стартом, поштовхом до подальшого шляху програми містами й місцями України.
Cтарт в галереї «Лавра» є невипадковим: фестиваль ilovekiev є певним зізнанням в любові сучасній міській культурі в її конкретному прояві – до столиці Україні, і хоча жодний з художників програми не народився в Києві, саме це місто стало тим «об’єднуючим фактором» для географічно та ідеологічно розрізнених творчих особистостей. Більше того, для багатьох «генофондівців» урбаністика є центральною тему власної творчості. Місто Антона Логова – в його абстрактних пейзажах – романтично-прекрасне, як і обличчя молодих людей на його фото-роботах. Міські жителі Садана – кіборги-напів-істоти, навпаки, не викликають ані любові, ані співчуття. Місто Микити Кравцова масштабне й іронічне, мов арена «Цирку», а для Юри Кузьменка та Добрині Іванова його серце в дрібних деталях та банальних речах. Ніна Мурашкіна декларує в місті свою сексуальну свободу, Олег Грищенко медитує у пошуках «Душі», а Руслан Тремба взагалі тікає з міста «До батька на ферму». Мабуть, найяскравішою ілюстрацією амбівалентного ставлення художника до міської природи є проект «Птахи» Володимира Стецьковича, адже вони, ворони, і є уособленням сучасного “urban kinetic”, який у пошуку свободи здатний заволодіти будь-якою частиною міського простору чи продуктом міської цивілізації – фабрикою, простирадлом, папером –та навіть вийти за його межі – у природне середовище.
Окремим акцентом експозиціє є залучення до проекту Станіслава Префецького – стріт-артиста, який своїми роботами нівелює всю суть вуличного мистецтва, створюючи їх не на вулиці, і не для вулиці, а для галерейного простору. Заперечення заперечення, нещадна іронія та неприхована відвертість – хіба можна чекати від молодих художників чогось іншого? Однозначно тільки одне – «Генофонд» таки дійсно любить Київ.
Про авторів
Арт-центр Я Галерея
Додав Art-Vertep 26 травня 2010
