Учасники

Умань / Фестиваль Трипільська Толока у Легедзине 2013 з гуртами "Вертеп" та "Рутенія" і Сашком Лірником

10 СЕРПНЯ

с. Легедзине (Тальнівський р-н, Черкаська обл.)

10 серпня неподалік Умані в мальовничому селищі Легедзино відбудеться традиційна Толока. 

Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо). У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.

Крім усіх бажаючих «помісити глину» аби побудувати справжній трипільський будинок до події щороку долучаються чимало відомих публічних особистотей від письменників і музик до режисерів та політиків. Цього року (власне як і кілька попередніх) в події візьме участь Лірник Сашко (до речі - один з організаторів свята), київські музики з «Рутенії» та дніпровські мандрівні дяки «Вертеп».

«Вертеп» втретє матиме честь поспівати в Легедзиному, та вперше заграє повним складом з підсиленням та електроінструментами! Крім вже відомих героїчних пісень: Махновська (відео), Чучупака (відео), Гайдамацька правдонька (відео), Куля (mp3), Повстанець (mp3) музики заграють кілька прем`єр з нового альбому «Гайдамацькі пісні», що готується до появи на Покрову, та приправлять свій виступ весільними та жниварськими танцювальними композиціями.  

План заходів Толоки у Легедзино:

ТРИПІЛЬСЬКА ТОЛОКА

програма музейного свята в Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура»

с. Легедзине, Тальнівськийр-н, Черкаська обл.

10 серпеня, 2013

09:00 –  11:00     заїзд учасників Толоки, реєстрація, огляд експозиції музею.

11:00 – 15:00      робота на реконструйованій трипільській будівлі

                              (по майданчиках):

    заміс глини з половою;

    нагладжування внутрішніх стін хати, інтер’єрних мощень (будьте обережні – використовується коров’ячий послід);

    розфарбовування зовнішніх стін трипільських будинків кольоровими глинами;

    штукатурення замісом стелі приміщень гончарної майстерні;

    виготовлення тканини на трипільських станках;

    виготовлення ліпного трипільського посуду;

    вшивання очеретом хатньої стріхи (ремонт);

15:00 – 17:00        обід, відпочинок, спілкування.

17:00 – 20:00        трипільські екскурсії:

    огляд археологічних розкопок на поселенні «Тальянки»;

    огляд експозиції музею.

20:00 – 21:00        вечеря.

21:00 – 23:00        Трипільські вечорниці:

    лірник Сашко, 

    гурт "Вертеп" (Дніпропетровськ),

    гурт "Рутенія",

    кінопоказ.

Про Трипільську Толоку

Трипільська Толока з’явилася у 2008-му році і за цей час набула рис музейного свята. Якщо чотири-п’ять років тому ми з Вами просто рятували унікальний музейний проект – відтворене у повному розмірі трипільське житло, то тепер щороку навідуємося до нього в гості. Підгладжуємо його, наповнюємо цікавими деталями, позитивною енергетикою, і забираємо з собою до дому часточку дивини трипільського Світу у спогадах архаїчних орнаментів, тепла глиняної обмазки та землі, над якою сходило Сонце землеробського Світу.

Заповідник «Трипільська культура» та громадська ініціатива «Толока Легедзине» пропонують Вам огляд археологічної експозиції музею, екскурсії на місця проведення археологічних розкопок (спільна експедиція Інституту археології НАНУ і заповідника «Трипільська культура), участь у археологічних експериментах на майданчиках під керівництвом спеціалістів, обід, вечерю, вечірнє свято. Проведення Трипільської Толоки буде можливим лише за Вашої фінансової підтримки, що  складатиме 20 грн. благодійних внесків на покриття організаційних витрат (діти безкоштовно).

Ночівля можлива на пристосованій території (намети з собою), та за попередньою домовленістю у людей (можна через організаторів Толоки).  

Краєзнавча довідка:

Легедзино - село, центр сільської ради, розташоване за 18 км на північний захід від районного центру і 20 км від залізничної станції Тальне. Через село проходить автошлях Черкаси - Умань. Площа населеного пункту - 3106 га. Населення - 1016 осіб, кількість дворів - 528.

За переказами, назва с. Легедзино походить від прізвища козака Легейди, який першим оселився на цих землях та заснував хутір. Час заснування села слід відносити до першої половини XVIII ст., а у 1763 р. збудовано дерев'яну церкву. Перша писемна згадка про село датується 1768 p., коли в цих краях вирувала Коліївщина. Вже на 1795 р. (час приєднання Правобережної України до Російської імперії) у Легедзиному мешкало 452 жителі. 
Проте ця місцевість і раніше періодично заселялася. У бік села Свинарка тягнеться низка курганів скіфів, які жили на цих землях, доки сюди не прийшли готи.
На одному з поховань встановлений пам'ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури та загиблим на війні собакам. Стародавні готські некрополі кінця III — початку IV ст. нашої ери, розкопані дослідниками на людських городах належить до черняхівської культури. Як правило, ці поховання розташовані на невеликій глибині — від півметра до півтора метра, тому часто науковці натрапляють на вже розграбовані могили, але в даному випадку їм пощастило знайти добре збережені поховання. Більшість із некрополів — горщики із кремованими рештками людей. Черняхи відправляли померлих на той світ, споряджаючи їх усім необхідним, тому сьогодні у поховальних урнах науковці знаходять недогорілі або розплавлені залишки гребінців, прикрас (здебільшого зі скла), бронзових застібок на плащі — «фібул». За два роки розкопок у Легедзиному археологи розкопали 25 поховань, причому по похоронному інвентарю видно ознаки змішання готської і сармататської культур.
У межах села виявлено також сліди трипільських поселень мідно-кам'яної доби.

Територія цього краю входила до складу Київської Русі. Підтвердженням цього є знайдена біля с.Легедзино залізна булава, яка зберінається у експозиціях Уманського краєзнавчого музею. Легедзино за адміністративним поділом у 16 ст. входило до Брацлавського повіту, у 19 ст. – до Уманського, а у 20 ст. це – Тальнівський район.

Багата земля Уманщини завжди була ласим шматком для завойовників, тому тут часто спалахували вогнища визвольного руху, місцевий люд активно підтримував Гайдамаччину і Коліївщину.
Безперечно, люди не могли миритися із свавіллям та безчинством більшовицьких неоколонізаторів. Під час національно-визвольних подій 10 листопада 1920 р. Легедзино стало центром великого селянського антибільшовицького повстання, яке очолив полковник військ Директорії, військовий комісар Уманської округи Української Народної Республіки - П. Дерещук. Під його орудою було 4000 повстанців.
У період окупації у Легедзино діяла невелика підпільна група опору. Село було звільнене в результаті Корсунь-Шевченківської операції радянських військ 9 березня 1944 р. У повоєнні роки відновлено зруйновані господарства, які у 1952 р. об’єднали в один колгосп імені В. Молотова. З 1963 р. господарство було перейменовано у колгосп ім. Богдана Хмельницького, у 1960-1980 pp. господарство стало відоме за межами області завдяки високим економічним показникам.

Пропонуємо здійснити подорож з Дніпропетровська разом з мистецькою агенцією "Арт-Вертеп"!
Вартість подорожі (без ночівлі) - 200 грн.
Контактний телефон: 050 361 62 82

Про авторів

Фестиваль Трипільська Толока у Легедзине , Рутенія , Гурт мандрівних дяків Вертеп , Лірник Сашко (Олександр Власюк)

Додав nady 24 липня 2013