Vasya Club / «Моряк, который слишком долго плавал». Він повернувся і знову пішов від нас. Помер Василь Гонтарський.

Щира і мужня людина. Український шансоньє-волоцюга. Один з тих небагатьох щасливців, хто вміє писати пісні одразу народними. Він співав до кінця, і як кожен смолоскип — на всю горів, своїм горінням не одній людині припікаючи душу.

Хтось пам’ятає його на першій «Червоній руті». Більшість міст на Дніпрі бачили його з козацькими регатами в кінці 90-х. З концертами — здебільшого Львів, Франківськ, Чернівці. З Києва, з «Культурних героїв» у 2002-му, ми вперше привезли записи «Васі клаб» до Дніпра і вони почали «гуляти». Але виявилося, що і Василь, і його пісні були тут до цього. Як і в Полтаві, чи в Гуляйполі, «Хіпана» співали всі. Він був ніби завжди «своїм», добрим товаришем з юності. Ним він і лишився — «батальйонним развєдчіком», котрий не кине.

Дуже хочеться вірити, що це просто Господь засумував там, нагорі, й покликав до себе Васю, щоби на дозвіллі дуетом співати хвацьких Васиних пісень. Дуже хочеться вірити, що їм там разом буде добре і весело. Назавжди. І що в нас тут, допоки нашого віку, теж буде незле життя — бо все-таки Вася і нам залишив свої іскристі пісні. Нехай і замість себе…

Мистецька аґенція «Арт-Вертеп»

Фото Олександра Кузьмюка з архіву Юридичої компанії «Юстус». Концерт 27 грудня 2006 року