Анастасія Соколова / Дорогою до гробу Твого

Я йду на Cхід

і бачу собак обабіч дороги.

Що роздирають тіла польових мишей,

Ковтаючи голови, розкидаючи рештки.

Ці миші колись жили у твоїй кімнаті.

Ці миші колись залазили тобі у волосся,

Ці миші колись вигризали нірки у твоїх долонях.

Й кривава піна текла з твого рота,

коли ти спала

і бачила,

як собаки гризуть тіла польових мишей.

І як сонце сходить

над Тигром та Єфратом,

над Індією,

над Вірменією,

над дорогою,

по якій я йду.

До гробу

Твого.