Юрій Андрухович / Американська «непоезія» Андруховича
Серед заходів і Свято американської поезії – у Палаці мистецтв відбувся творчий вечір Юрія Андруховича, «цвяхом» програми якого стала американська поезія 1950-60-х років у перекладах українського автора.Антологія американської поезії Юрія Андруховича побачила світ ще у 2007 році під назвою «День смерті пані День». За словами письменника, її появою він завдячує Програмі академічних обмінів ім. Фулбрайта, завдяки якій мав змогу упродовж вересня 2000 - квітня 2001 року жити та працювати у США. У коло перекладацьких уподобань Андруховича потрапили так звані поети-бітники – творчі особистості, що поєднували у собі «асоціальність та маргінальність як свідомий і радісний життєвий вибір, анархізм та мандрівний спосіб життя». Серед них – корифеї американської поезії 1950-60-х Лоренс Ферлінгетті, Роберт Данкен, Кеннет Кок, Аллен Гінзберг, Френк О’Гара, Роберт Крілі, Джон Ешбері, Гері Снайдер та Грегорі Корсо. «Я приїхав у США і вже мав мету – працювати над укладанням антології американської поезії, - розповідає кореспондентові «ВЗ» Юрій Андрухович. – По-перше, період 50-60-х років – час виникнення якісно нової американської поезії, тим паче, майже нічого із цих зразків українською не перекладалось. По-друге, потрібен був стимул для наших авторів, адже у той час це були тексти, кардинально відмінні від наших традиційних уявлень про вірші, навіть більше – мало хто взагалі сприймав їх за поезію». За словами автора, своїми перекладами він намагався розвінчати стереотипи, пов’язані з Америкою, її сприймання як могутньої, проте безкультурної наддержави.
Під час вечора американської поезії звучали вірші не лише українською у «виконанні» Юрія Андруховича, а й мовою оригіналу. Поезію Лоренса Ферлінгетті, одного із лідерів бітницького літературно-мистецького середовища, засновника легендарного часопису й книгарні City Lights, рідною мовою представив Повноважний і Надзвичайний Посол США в Україні Джон Теффт.
Фото Ірини СЕМЕНІВ
На фото: Юрій Андрухович: «Коли люди говорять про поезію, то з Америкою вона асоціюється в останню чергу. Намагаюсь розвінчати цей стереотип».