Арслана(Лідія) Буцька (Буцкая) / Клич Берегині

Я, козачка-берегиня,

Стою в бідних шатах,

Не співаю, не танцюю -

Гніву не стримати.

Те, що дорого і цінно,

Ладна все віддати,

Щоб в країні нашій жити

Чесній і багатій.

Як, козаче, пояснити,

Чого вимагаю?

Від блюзнірства - лицедійства

Захисти, благаю!

В очі ненці - Україні

Досить вже брехати,

Гетьманами називатись,

Рядитись у лати,

Без пуття, без роду-долі

Пнутись в генерали -

Козаків зовсім не стало -

Одні отамани!

Доки ви один одному

Ордени давали,

Самозванці наші землі

Майже розпродали!

Як, козаче, пояснити,

Чого від вас хочу?

Від театрів, балаганів

Вже стомились очі!

Справи справжньої бажаю,

Бою серед поля,

Щоб у чисті руки взяли,

України волю!

Як, козаче, пояснити,

Чому жити варто?

Шаблю в руки,

Як той вітер, на коні літати.

Як, козаче, пояснити,

Чого варта совість?

Честь і гідність замість тронів,

Замість злата – гордість.

Як, козаче, розказати,

Чого варта гідність?

Не міняйте на палаци

Лицарство та вірність!

Де ж ви, хлопці-козаченьки!

Скільки ж вас чекати!?

Хто захистить від безчестя

Україну - Мати?!

Хто закриє від потали,

Серце хто зігріє?

Щоб не вмерла в Україні доля і надія!

Де ви, лицарі безстрашні?

Чесні, добрі, сильні...

Пробудіть свій дух і волю,

Чи ви геть безсилі?

Щоб закони відродити

В правді, світлі жити!

Щоби тут на Україні

Діточок ростити !

Гей ви, браття козаченьки,

Схаменіться ж нині!

Щоб покриткою не стати вашій – Берегині!