Валер`ян Підмогильний / "Пам'ять: Події та Персоналії"
16 лютого 2011 о 15.00 у рамках проекту «Пам’ять: Події та Персоналії» відбудеться відкриття меморіальної дошки на честь видатного письменника й перекладача, нашого земляка Валеріана Петровича Підмогильного за адресою: проспект К.Маркса 64, музей “Літературне Придніпров’я”.
Валеріан Підмогильний – геній з країни чапель: майстер інтелектуальної прози; перекладач з французької; митець-філософ, один з перших в Європі провісників екзистенціалізму. До найкращих здобутків модерної української літератури відносять його романи «Місто» (1928), «Невеличка драма»(1930), «Повість без назви» (1934).
Народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині в селянській родині. 1918 року закінчив 1-у реальну школу. Того ж року вступив до університету.
Протягом 1920 р. викладав у 1-й українській школі ім.І.Франка, де нині музей “Літературне Придніпров’я”.
Перші оповідання видрукував в місцевих виданнях «Січ» (1919), «Український пролетар» (1920), «Вир революції» (1921).
Пісял виходу книжки «Твори. Том 1-й» професор П. Єфремов зазначив, що в особі Підмогильного в українській літературі з’явилася «молода, свіжа, багатонадійна сила зі сталим інтересом до психологічних проблем…».
Працював у видавництві «Книгоспілка», «Література і мистецтво», в редакції часопису «Життя і революція». Входив до літературниї об’єднань Аспис, «Ланка» (МАРС). У «Повісті без назви» проголосив кредо митця : кожен рядок писати «власною кров’ю, а це єдина фарба, що ніколи не втрачає блиску».
На початку 30-х зосередився на перекладацтві: К. Гельвецій, Д.Дідро, Гі де Мопассан, О. де Бальзак, А. Франс. «Мова його перекладів, - писав Г. Кочур, - надзвичайно багата і барвиста і одночасно дуже природна».
8 грудня 1934 р. був заарештований «як учасник контрреволюційної організації». Покарання відбував у спецізоляторі на Соловках. Удосконалював англійську, перекладав Шекспіра, Вальда. Написав кілька оповідань, повість, мріяв про роман «Осінь 1929». 3 листопада 1937 р. В. Підмогильного було розстріляно.