Яніна Камінська / Різноманітність, наче стан душі

Малює символами місто

Минулість на своїх стінах.

І порожнеча все ж наповнюється змістом,

Й ці знаки переслідують у снах.

На світлофорі знову жовтий колір,

Не зрозуміло: вгору чи назад?

Чекаючи, не створиш перетворень.

Чекаючи, розсиплюєшся в прах.

Самотність й тиша - рідкісне єднання.

Каміння в руки, а тепер - лети.

Ніщо не є ні першим, ні останнім.

Різноманітність, наче стан душі.