Мистецька аґенція Арт-Вертеп / В Запоріжжі з гастролями побував монаший театр «В каптурах»

Ось закінчилися різдвяні свята. На переміну світлим святам, пришли сірі трудові будні. І від них залишилися лише приємні спогади. Здається, що цей місяць пройшов як один день, і можна ще раз впевнитися, що на кожне свято чомусь завжди так мало днів. Але, можливо ми забуваємо ще один такий важливий аспект свят, такий як підготовлення, приготування. Як це приємно на душі, коли ти відчуваєш присмак свята і старано готуєшся до нього.

Грудень на пару із Січнем завжди дуже щедрі на свята місяці. Святки починаються від дня святого Миколая і закінчуються Богоявленням (Хрещенням). Важко віднайти у календарі, ще якісь місяці, в яких би було стільки ж гарних та світлих свят. З рештою, кожні свята закінчуються, інакше ми б просто перестали їх цінувати і головне, знаходитися в періоді їх очікування.

В Запоріжжі, як це вже стало звично, відчуття різдвяних свят, знаходиться більше в оселях, ніж на вулиці. І ось, на свято Богоявлення, відбулася яскрава та не типова для нашого міста подія, до нас завітав монарший театр «В каптурах…». Назва дуже цікава та незвична. Театр в якому дійові особи монахи, і не просто монахи а ще і студенти Інституту філософсько – богословських студій (навчальний заклад УГКЦ).

Ця подія відбувалося в БК «Дроб’язко», 19 січня о 18:00. Студенти ставили п’єсу  на морально-релігійну тему під назвою “Різдво родини Куп’єлло”,  автора Едуардо де Філіппо. Прості, але глибокі роздуми автора над життям однієї італійської сім’ї на передодні Різдва. Життя – не театр, без антрактів і репетицій, але радість і трагізм переповнюють його щодня. Режисер Дмитро Бартков, разом з акторами-монахами, експериментують та роздумують над життям героїв, життям сім’ї, шукають у втраченій сучасності сліди Бога.

Повертаючись до історії театру, варто сказати, що це їхня п’ята вистава, яку вони ставлять. П’ята, ювілейна, монашого театру «В каптурах…», і вже  друга в Запоріжжі. Театр, ось вже п’ять років взяв за моду гастролювати містами східної України.  Їхні гастролі приурочені різдвяним святам, а також осмислення та усвідомлення цих свят.   

На виставі людей було доволі не багато. Це зв’язано не тільки з дуже маленькою рекламою компанією, а мабуть ще і з робочим днем, не дивлячись, що це свято. Можливо це і добре, бо були присутні ті, хто дійсно прагнув відкрити для себе щось нове, цікаве та  незвичайне. Хоч і апріорі виставу показували актори-аматори, та помітно цього абсолютно не було. Таке враження, що грали професіонали своєї справи.  Актори намагалися не тільки прекрасно показати дію, щоб кожний глядач отримав задоволення від п’єси, але й зробити святкову атмосферу. І після закінчення  показу, монарший театр «В каптурах…», почав співати колядки, бажаючи щастя, здоров’я, всім мешканцям нашого міста.

Їхній виступ ніби підвів риску під усіма різдвяними святами. І тепер ми, окрилені благодаттю наших братів-монахів можемо твердо втілювати в життя наші наміри і працювати, в очікуванні наступного різдвяного піднесення.

P.S. Після вистави вдалося трохи порозмовляти з ректором Інституту філософсько – богословських студій, о. Робертом.

Отець Роберт: « Запоріжжя на мене справляє дуже приємне враження. Як нас приймають, допомагають. І, ви знаєте я тут вперше зустрів російськомовних патріотів. Бо просто поговорити і в нас можуть, а тут я побачив, що реально готові діяти. Ну, це і не дивно. Тут степ, люди більш відкриті ніж у нас».   

Статтю підготував Іван Харьков (парафіянин УКГЦ)