Оля Лев / Крепатура

Вростають цвяхи в крепатуру пам'яті
Заліплю спогади в квіткове тісто
Думки-туристи повернуть у місто
Рву нитки-гени як струна натягнуті
Усміхнений чебрець накриє рани
Сьома річниця половинить літо
І на горі зсипає море тіло
Складу серце-трофей в зимові сани
...
Видихую тебе із себе...