Українські барви / Чи потрібна українцям класична музика?

Зробити мистецтво доступнішим – таку мету поставили собі учасники гурту «Українські барви», розпочавши серію тематичних концертів, що знайомлять слухача з музичними стилями різних епох. Основна ідея цих виступів – показати спільне та відмінне у розвитку українського та світового музичного мистецтва. Учасники гурту вважають, що сьогодні класична музика цікавить багатьох людей. Водночас академічним виконавцям в Україні бракує майданчика для реалізації.

Проект «Українські барви» виник тринадцять років тому. Його завдання – пропагувати українську музику різних жанрів. Їхні концерти – це поєднання класики, фолку та імпровізацій у джазі чи квікстепі. «Українські барви» багато подорожують світом, зокрема давали концерти та читали лекції у Єльському та Гарвардському університетах. Головним завданням було показати, що Україна – розвинута інтелектуальна нація, яка знає багато іншої – і неукраїнської – музики, розповідає керівник проекту Оксана Стебельська.
 

«Українська культура не настільки популяризована, щоб бути впізнаваною. У світі, скажімо в Америці, люди не орієнтуються взагалі, де знаходиться Україна і що це за країна. Наприклад, «Щедрик» Леонтовича в Америці називають «Різдвяним хоралом» і вважають своїм твором. І ми постійно доводили і розповідали, що це, насправді, є українська щедрівка», – каже вона.

«Музику створює народ, а композитори її аранжують»

Гурт також влаштовує тематичні концерти, присвячені різним святам, наприклад, до Різдва або Великодня. Саме ці виступи наштовхнули музикантів на думку про серію освітніх тематичних концертів, які б розповіли про розвиток як українського, так і світового мистецтва. Перший концерт, присвячений класичній музиці, поєднав музику Баха і Гулака-Артемовського, Вівальді і Леонтовича. Виступ супроводжував відеоряд з творами художників того часу.

Оксана Стебельська пояснює, що хоче, щоб люди вловили певні особливості формування різних стилів. Так, в епоху бароко у західноєвропейському мистецтві задіяні були здебільшого біблійні персонажі. Нерелігійні герої, наприклад, козак Мамай, зустрічаються лише в українському бароко. А от щодо фольклорних тем, то чомусь завжди думають, що вони властиві лише українській музиці. Однак це не так, каже Оксана Стебельська.

«Наприклад, твори П’яцоли чи Гардели, які використовували теми аргентинського танго і популяризували його. Або, якщо ми говоримо про угорських композиторів, то дуже багато музики написано на основі народних тем, наприклад, чардашу. Глінка казав, що музику створює народ, а композитори її тільки аранжують», – розповідає вона.

Люди не мають можливості слухати класику – музикознавець

Музикознавець Леся Олійник вважає, що сьогодні в попит на класичну музику в Україні є. Але водночас у нас немає майданчика, де академічні музиканти можуть себе реалізувати для своєї аудиторії.

«Популяризація як така просто відсутня. І люди не мають можливості слухати цю музику. Це стосується і записів компакт-дисків, і телебачення. Слава Богу, цьогорічний музичний конкурс імені Миколи Лисенка транслювали по телебаченню. Такого вже років двадцять не було», – каже музикознавець.

На її думку, багато українських виконавців класичної музики стають популярними в Україні лише після того, як зроблять кар’єру деінде.

Зараз «Українські барви» готуються до святкового концерту «Щасливого Різдва», запланованого на 15 січня.