Тарас Прохасько / «Через подерті сандалі порівнюють мене зі Сковородою»

6 вересня у рамках поетичного фестивалю "Meridian Czernowitz" відбулася презентація нових видань Тараса Прохаська "Одної і тої самої" та Юрія Іздрика "Після прози". Останній не зміг приїхати на фестиваль.

"Нас мало сидіти тут троє, але в силу певних обставин тільки двоє. Але Тараса буде багато", - каже модератор презентації та виконавчий директор фестивалю Ірина Вікирчак.

"Присутність його текстів є присутністю його самого, - каже Тарас Прохасько. - Моя нова книжка не є белетристикою, а белетристичною публіцистикою та есеїстикою. Мені це вигідно".

У залі Палацу культури - колишнього Єврейського дому його слухає близько сотні гостей. Письменник читає есей "Ножі і таблєтки" з нового видання. З ножем порівнює культуру, а цивілізацію з пігулками. Ірина Викірчак просить пояснити, що Прохасько має на увазі.

"Давно втратив грамотність і здатність ясно викладати думки, - сміється письменник. - Цивілізація і культура - це різні речі. Культура - це засвоєння і розвиток. А цивілізація - споживання і брання, тільки того що дають. Більше не буду писати того, що не можна пояснити".

Далі Прохасько та Вікирчак по черзі читають поезію з нової збірки Іздрика.

"Знаю Іздрика 20 років, пам'ятаю, як змінювався його голос й інтонації". - Тарас Прохасько намагається читати вірш "Ніч і меч" грубішим голосом. - Коли починаю копіювати Іздрика, виходить на Жадана".

Він вважає, що письменники і місця, у яких вони час від часу перебувають, обростають плітками.

"Андрухович переважно живе у Франківську. Якщо хтось зі старих друзів зустріне його на вулицях міста, то каже, о ти на пару днів до Франківська приїхав, а як там Німеччина. Тобто створився стереотип, що він живе у Німеччині, а на кілька днів приїжджає до Івано-Франківська, - розповідає Прохасько. - Часто читаю про себе таку бздуру, що я живу затворником у горах, обідранцем, подерті сандалі дають підстави порівнювати мене з Франциском чи Сковородою".

У новій книжці Прохаська є есей "Роздягаючи Івано-Франківськ".

"Якщо любиш своє місто, то не треба говорити, що воно одне, капець, яке класне. Чи якщо твій народ, то найспівочіший, як земля, то її обробляли ще трипільці. Коли пишу про Франківськ, то кажу, як добре бути десь укоріненім", - додає письменник.

Ольга Богачевська, Gazeta.ua
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/culture/_cherez-poderti-sandali-porivnyuyut-mene-zi-skovorodoyu-taras-prohasko/515086">Gazeta.ua</a>