Сергій Нагорний / the woman

Третій день, як був дощ.

І вистиглі тумани, мов помаранчі,

встеляли тіла вулиць і площ,

окреслювались і хололи, як її шкіра вранці.

Крізь фіранку нечутно, стиха,

прокрадався бузок і протяг

по кімнатах під саму стріху,

розчиняючи меблі й одяг.

Що вона повернеться говорило все.

Кожна ріка, що тягнеться її лицем.

Розкидані речі, сновидіння,

рух її стегон під час ходіння.

Дощові ранки,

запашні ночі.

Передвісники Цієї жінки

настільки вбивчі,

майже

напівпророчі.