Мистецька аґенція Арт-Вертеп / Саксаганський ярмарок «Сороче Гніздо» 2015 найбільш масштабна культурно-мистецька подія року Наддніпрянщини! (гурт ВВ, АстартА та Діля, Вертеп, Лірник Сашко)

Саксаганський ярмарок «СОРОЧЕ ГНІЗДО» 2015 - найбільш масштабна культурно-мистецька подія року Наддніпрянщини!

Спеціальний гість: Олег Скрипка і гурт «ВВ»

За участі:
гурти «ВЕРТЕП» і «АстартА та ДІЛЯ», ЛІРНИК Сашко, фольклорно-обрядовий театр «РОДОСЛАВ», вечірній танцювальний сет від DJIvanDeyanov (Болгарія), найкращі народні МАЙСТРИ Наддніпрянщини.

Так історично склалося, що протягом останніх 200 років в селищі Саксагань збираються ярмарки: масляні, великодні, купальські, обжинкові.
Як і в багатьох інших селах України, на Саксагані збереглися свої традиції святкування, зокрема й ярмаркові традиції, що завжди супроводжуються базарями, розвагами, піснями, танцями та жартами.

Цього року Саксаганський ярмарок до Свята врожаю стане дійсно гучною подією! До участі запрошені майстри, артисти та гості з різних куточків України. Веселий ярмарок, справжні народні майстри з майстер-класами, зіркові артисти, атракціони для дітей та дорослих, безліч розіграшів з приємними призами та подарунками!
Все це відбудеться 17 жовтня, в суботу, що за Покровою, в селищі Саксагань Пятихатського району Дніпропетровської області. Урочисте й запальне відкриття ярмарку об 11:00. Гуляння триватимуть аж до опівночі!

Більше 100 майстер-класів:

ГОНЧАРНА СПРАВА від гончарної майстерні Сергія Горбаня
ТКАЦТВО, Вишивка, Шиття від ҐАНДЗІ
КУЗНЯ від коваля Григорія Талісмана та зброярного коваля Сергія Комарова
ТАНЦІ: українські народні та соціальні танці світу
БОЙОВІ МИСТЕЦТВА
КУХНІ народів світу
НАРОДНА ІГРАШКА
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС
ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК з конкурсами та квестами
КОНКУРС ЯРМАРКОВИХ МУЗИК
ТУРНІР з настільних ігор
Екстримальні АТРАКЦІОНИ
Козацькі забави
ЛУЧНИЙ ТИР
ходулісти, факіри, фокусники, дитячі аніматори
та багато іншого цілий день і без упину!

Урочисте театралізоване відкриття – 11:00

Організатор ярмарки:
Громада П’ятихатського району
За підтримки: народного депутата України Юрія Берези, Штабу Національного Захисту, полку «Дніпро-1»,
Вільногірської та Жовтоводської громад , Миколи Журило, Січевого Вадима, Комарова Олександра, Олега Трофименко, Олександра Кірейцева

Вхід вільний!

Свято врожаю, якому присвячено Саксаганський ярмарок "СОРОЧЕ ГНІЗДО" 2015, бере початок з народного свята Обжинки, що є невід'ємною обрядовою складовою календарного циклу сільськогосподарських робіт. Тож тільки найкращі плоди полів та мистецтва будуть представлені на святі!

Обжинки – старовинний народний звичай святкування закінчення жнив. Назва походить від слова обжинатися, тобто закінчувати жнива. Головна мета Обжинків – сприяти забезпеченню майбутнього врожаю.
За традицією в останній день жнив женці збирались гуртом на чиємусь лану і під обжинкові пісні в'язали останній сніп:

Ой, снопе, снопе,
Снопе великий.
Золотом-зерном
Колос налитий.

Вважалося, що в цьому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. В різних місцевостях України він мав свою назву: іменник, дідух тощо. Останній сніп прикрашали калиною, квітами, перев'язували стрічками і урочисто заносили до хати. На Новий рік його ставили на покуті, а виходячи в поле для першого засіву, домішували до насіння вимолочені з нього зерна.

Важливого значення в кінці жнив надавалося й обряду завивання спасової бороди (на Поліссі – перепелиця, на Волині – коза). "Бородою" слугувала невелика кількість нескошених колосків, які залишали в полі, розраховуючи таким чином забезпечити плодоріддя на наступний рік. Між стеблами розпушували землю і засівали її зерном із трьох колосків. "Бороду" перев'язували червоною ниткою або стрічками. В деяких місцевостях біля неї клали скибку хліба і трохи солі, ставили банку з водою і співали: Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода! Таким чином виконувався ритуал годування землі. Потім приказували: Роди, Боже, на всякого долю: бідного, щоб багаті були! Після закінчення жнив женці качались по полю, щоб на той рік спина не боліла.

Жінки ворожили на врожай, тричі кидаючи позад себе серпа. Якщо він, падаючи, вдариться гострим кінцем об землю, то в наступному році буде врожай, а як вдариться тупим або держаком – погана прикмета.

Крім цих магічних дій, під час Обжинків виконувалися спеціальні обжинкові пісні, які славили працелюбність трударів. Яскравим моментом обряду був вибір царівни – дівчини або жінки, яка відзначилася під час жнив. На голову "царівни" одягали найпишніший вінок із колосся та квітів і з піснями супроводжували її в село. На Поділлі, крім вінка, робили так звану квітку – п'ять або шість невеличких снопиків, сплетених разом.

На основі Обжинків виникло побутуюче й нині свято Врожаю.
Саме Святові врожаю присвячений Саксаганський ярмарок "СОРОЧЕ ГНІЗДО" 2015.

«Саксагань» в перекладі з татарської «сорока» (Вікіпедія).

В народі кажуть: "Дві баби й сорока - то вже ярмарок!"

Тож, недарма Саксаганський ярмарок названо на честь такого ярмаркового птаха як сорока. Недаремно й на перехресті цих доріг з покон-віків збирались ярмарки! Тільки найкращі свої роботи майстри виносили на торги, щоб було чим похвалитися перед народом. А купців і глядачів-спостерігачів на ярмарку завжди було безліч. Хто ж пропустить можливість купувати найкраще, та ще й поторгуватись подовше! А як цікаво спостерігати за всима ярмарковими торгами й розвагами! Приймати участь в загальних гуляннях - долучатися до обряду, який вдячує Природі за гарні й багаті врожаї. Це обов'язок кожного! Бо "Хто як гуляє, той так і працює" , а як гуляєш слабенько, то й працював ріденько!

Саксаганський ярмарок «СОРОЧЕ ГНІЗДО» - це третя подія річного фестивального циклу після «KOZAK FEST: Битва під Жовтими Водами» та «ІВАНА КУПАЛА на Саксагані», що ініційовані Юрієм Березою та громадою П`ятихатського району.

Історична довідка (Вікіпедія):

Село Саксагань входило до складу Кодацької паланки. У 1776–1783 роках поселення Саксагань стало офіційним центром Саксаганського повіту. Поселення Саксагань планувалось розбудувати у справжнє повітове місто. Станом на 1886 рік в селі налічувалось 4603 особи, 865 дворових господарств, існували православна церква та єврейський молитовний будинок, лікарня, 2 школи, ремісниче училище (нині — ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»), залізнична станція, поштове відділення, аптека, арештанський будинок, 12 лавок, 3 постоялих двори, 2 горілчаних склади, відбувалось 5 ярмарків на рік й базари по неділях та п'ятницях.