Юлія Головчин / Притча Юлії Головчин "Як втихомирити бурю?"

Притча "Як втихомирити бурю?" 
Один хлопчик подружився зі старим рибалкою. Дружба була міцна: старий мав щирого друга, а хлопчик - розумного порадника. Якось одного ранку маленький товариш прийшов засмучений - посварився з однолітками. На запитання що ж йому робити, чоловік сказав:
- Я виходжу завтра у море, хочеш - ходи зі мною.
Наступного ранку, їхній човен вже ледь виднівся з берега. День був сонячний, море спокійне, але раптом насунулась буря і з’явились хвилі.
Чоловік поклав весла всередину човна.
- Ой, та ми ж потонемо, робіть щось! – закричав хлопець.
Та відповіді не почув, бо рибалка щось наче видивлявся вдалині. Незабаром і буря вщухла.
- Для чого ви поклали весла всередину? Чому нічого не робили? Звідки знали, як треба поводитися? – посипалися запитання в наляканого хлопчика.
- Коли починається буря - потрібно перечекати, бо ця стихія є тимчасовою. Так само треба було зробити з твоїми однолітками, просто перечекати. Якщо цього не зробити, то за нею приходить ненависть та розчарування.
Кажуть, що найгірше в житті - чекати і наздоганяти, але потрібно пам’ятати, що чекання завжди утихомирює бурю. Та й стихія ця триває тимчасово.
Автор - Юлія Головчин
Аудіо тут: music.i.ua/player/8100250/102570/1162207/