Максим Паленко / ОСІННІ ПІСНІ
Розпрягайте, дядьку,огороди!Хай собі спочинуть до весни!
Нехай поснуть!
Запускайте пальці у бороди
Й думайте за те,
Як зиму пережити ще одну!
Як перебідувати,
Зимувати,
Зігрівати
Кожен день за пазухою
Ховати
Вітер в полі,
Срам в подолі,
Ніж у столі.
Й весну за зимою!
Коли місяця долоні димом пахнуть,
Коли свої примхи перед себе гоню!
Ой охота вийи , та з рушниці гахнуть,
Та з рушниці плюхнуть
Прямо небу в скроню.
Прямо небу в серце,
Шоб луна, як куля,
Плуталась між ребер
Степових бур`янів.
Шоб та пісня тишу в хустку загорнула!
Шоби й ти почула , як я тут горланю!
Бач як добре шо за літо наварив самогону.
Піду куплю соляри та трактора вигоню.
Гляну,шо треба ,підкручу. Плужка до заду підгоню.
Сідельце залатаю. Дзеркальце заміню.
Слісарчукам зораю. Олійникам зораю.Погрібнякам…
…а потім ще половині села.
І якось отак потроху тих грошенят назбираю.
Шоб ти у мене на зиму в нових чобітках була.
Трактор в полі
У мене серце в дірку,шо твій сир.
Бо амури, бач, поблизу
Влаштували собі тир.
І їм,потворам,хоч би хни
Шо вже тиждень до зими
Як та комарва -кусючі
Хоч бери їх і дави!
Небо воронячим криком горло крає!
Хмар своїх зганяє та за цицьки скубе.
Тільки сніг ще не брунькується, чекає
Поки у мороза проріжуться зуби.
Львів.2001