Дмитро Лазуткін / Поезії
ІДИ ЗА МНОЮневідомо навіщо
трапляються такі ночі
коли закінчуються запальнички
і жінки наповнюються ніби амфори
бажанням і вологою
виноградним вином
солодким
трохи терпким
і нагрітий асфальт який більше ніж просто асфальт
який вже майже дорога
і трава що прокльовується крізь нього
і птахи що пірнають з твого неба до неба іншого
владно
вимовляють повільне -
іди за мною
іди за мною
ти можеш викликати таксі
не виходить
ти можеш бути безпечним
ти можеш боятися більше ніж хотіти
але твоя світобудова
наче дерев`яний дах
за яким наполегливо просвічуються зірки
не ті яких вибрав ти
але ті котрі обирають тебе
ніби кличуть
іди за мною
іди за мною
через нетрі
й покинуті автобусні зупинки
через країну що заграє зі своїм нетривалим минулим
чи з твоїм беперечним майбутнім
як вирішиш так і буде
але й сам вже починаєш
виговорювати
або радше вишіптувати
травам і палаючим вікнам
спраглим серцям
і зібраним докупи пальцям
всім одразу і кожному окремо
іди за мною
іди за мною
так саме так тільки так
так тільки так саме так
з`являлися молитви
згасали революції
слимаки перетворювалися на ангелів
і летіли за обрій за кордони імперій за межі любові
брудної і чистої
як порцеляновий посуд як фіолетове світло
як звуки музики в утробах дискобарів
коли виходиш назовні й чуєш
іди за мною
іди за мною
мов дитячий спів котрий перетворюється у жіночий спів
мов бруньки випадково впіймані у мить пробудження
мов тисячі казок і тисячі легенд
і тисячі провин під час раптового примирення
мов зойк мов плач
у яких ти і я
у яких всі вони — тихі непрокляті обов`язкові невід`ємні…
іди за мною
іди за мною
знаєш?
не знаю
віриш?
так —
вірю
боїшся знічуєшся палаєш
кричиш і все у тобі кричить
а згодом просто каже
голосом який неможливо не чути -
іди за мною
іди за мною
іди за мною
іди за мною
ПРИКОРДОННА ЕЛЕГІЯ
мокра глина
така м`яка що можна ліпити з неї риб`яче серце
міст яким автомобілі
перевозять всесвітню тугу що за свідченням працівників митниці
насправді існує
і за це треба платити
скільки кохання вміщується
у коротку паузу між сигналами зуммера
в телефонному автоматі
котрий довго шукав
і нарешті знайшов біля нічного мінімаркету
на березі бензозаправки
над якою птахи стають галасливими
а небеса наповнюються рожевим кремом
ти перетнула кордон аби звільнитися
ти виговорила усі гроші
і я впевнений що навмисно
і у тебе немає більше слів
високі сосни
гасять протяги
вітер знічується
історія не починалася
ти чуєш історія не починалася
водії фур купують сигарети
тихо перемовляючись між собою
ніби не існує нічого сокровеннішого за їхню подорожню самотність
у місцевому готелі
є тільки холодна вода
але її вистачить на всіх
СІЧНЕВІ ВІТРИЛА
там на поверхні
ти побачиш тих кого боявся побачити
там
на поверхні
добрі змії
що стрімко пересуваються іншим світом
оминаючи
коралові рифи
і запалені свічки над зеленими корабликами
обриси міст
які зависають у повітрі
чітко запам`ятовуючи
кожен порух вітру
тут була любов
і всюди була та ж сама любов
вуста пахли алкоголем
й життям
там
на поверхні
залізниця виявилася беззвучною
коли друзі і їхні подружки
змінили фарбу
для наповнювання очей
але все одно
звертаючись до когось -
завжди за все
доводиться відповідати самому
там — на поверхні
там — на ледь видимій поверхні
я приготую потрібні слова вже зараз
аби неодмінно забути їх потім
аби просто вчасно опинитися там
там
на поверхні
***
дивишся — добре — зима
думаєш — добре що сніг…
ділить зі скіфом сармат
американський періг
хтось огортає тебе
хтось заколисує всіх…
хлопчик повз кригу гребе
ніби спокутує гріх
правда -
не правда —
а вже
час розтинають птахи…
сосни —
за ними — дахи
згадуєш давній сюжет -
як помилялось таксі
як замовкали серця
і проявлялися всі
напередодні кінця
***
чорні діри коли ти лежиш на траві
просто перед очима витягують день
і стрибають комахи в листки польові -
начитались про дзен
і розкрити повіки завбачливим снам -
мов у двері ввійти через білий поріг…
я тримався до певного часу бо сам
думав сніг та по тому вже бачив — не сніг
а хмарини з криниць попливли догори
і розчулено сиплють прощальні слова…
мокрі очі комахи північні вітри…
я мовчу ти лежиш відростає трава