Ольга Куришко / Сила

Це гнітюче відчуття слабкості. Воно захоплює душу і ти думаєш лише про те, як треба було зробити і що сказати. Але пізно, і намагаєшся збудувати щось знову.

Наша сила – це стіна, побудована з карт. Від невмілого руху вони розсипаються, і все – ти голий. Зразу ж знаходиться багато охочих подивитися на тебе, поглузувати і покопатися.

З дитинства нас вчать, що треба бути щирим, але не відкриватися, треба кохати, але не віддаватися душею, треба довіряти, але чекати ножа у спину.

Інстинктивно ми будуємо паперові стіни. Але вони не здатні захистити нас.

Руйнація душі найжахливіша. Ми знаходимо сили жити далі і знову будувати. Чи це не сила?

Ми робимо вигляд, що нічого не змінилося.

Чи це ж не сила?