Фестиваль Цвіт папороті - Дана-данц / Нарешті відбулося! Іллічівськ має свій етнофестиваль!
14-16 вересня в Іллічівську проходив перший фестиваль традиційної української культури «Цвіт папороті - Дана-данц». Розпочалося свято з урочистої фестивальної ходи вулицею Парковою до входу в Приморський парк.
Відкривали ходу самобутні яскраві колективи з Карпат: «Барви Карпат» (с. Прокурава) та Трембіта» (Брустори). Обидва колективи приїхали до нас з Івано-Франківщини, за ними протанцювали гопака хлопці та дівчата з криворізького ансамблю народного танцю «Веснянка», яскравою колоною пройшли їх земляки - ансамбль «Калинонька», відбивала дріб «Канарейка» з Іллічівська, широкою колоною крокувала наша «Дана» з Палацу Культури, красиво й гідно пройшли співаки ансамблю акапельного співу «Арієс» з Одеського Політеху, під гру свого маленького оркестрику крокував фольклорний ансамбль «Ладовиці» з Хмельницького, їм підтанцьовував зразковий ансамбль «Світанок» з Харкова.
Після урочистого відкриття під звуки трембіт розпочався великий концерт цих колективів на сцені, який тривав цілих 5 годин. Глядачі могли насолодитися всіма барвами українського народного мистецтва.
Зранку до вечора на алеї парку вирував ярмарок народних майстрів. Усі охочі могли долучитися до праці гончара Михайла з Одеси, широко були представлені вишиванки з Косівщини та Полтави, вироби з дерева, кераміка, ткацтво, плетіння з кореня сосни. Ярмарок викликав жвавий інтерес і превеликий подив у Іллічівців. Бо небагато людей у нас знає, що сирні коники - цей гуцульський рарітет - можна їсти!
Не тільки на сцені можна було споглядати за танцями. Разом з ансамблем «Ладовиці» гарні жіночки з Іллічівської «Канарейки» дали урок Школи танців для всіх охочих. До речі, цього разу їх уже було більше, ніж на День міста, а це значить, що український танець знаходить шлях до сердець іллічівців.
Але на цьому свято не скінчилося. За допомогою волонтерів сцена була переформатована під рок-концерт. Уперше в Іллічівську грали вживу три потужних етно або фолк-рок гурти: «Контрабас» із Полтави, «Фолкленд» та запальні «Русичі». Якби не обмеженість у часі, музикантів ще довго б не відпускали зі сцени. Але вогні фейерверку поставили яскраву крапку в кінці фестивалю. Свято закінчилося. Учасники не тільки мали можливість показати свою майстерність, але й відпочити та покупатись у морі (до речі, погода не підвела!). Організатори ж фестивалю не збираються почивати на лаврах, а, враховуючи всі уроки першого досвіду, рухатися далі, до наступного фестивалю, який, думаємо, буде міжнародним, бо народне мистецтво не має кордонів!