Юлія Супрун / ***

Відблиски осені – листя пожовклого грація.

Без парасолі пірнаю в розсипаний дощ…

А мені – і не день, і не сум, а мені – левітація

Під склепіння каштанів над розмитими рисами

площ…

Я прямую у мряку прозорого тихого присмерку,

Тонуть кроків «титаники» у каламуті води.

Повернулась до міста із нео-неоновим присмаком,

На шляху залишаючи листя, але не сліди…