Оксана Лущевська / Вечір-мольфар (очищення серця)

Туманний вечір, мов карпатський вуйко,

немов мольфар, що знає всі обряди,

торкається згрубілими руками

мого волосся

і лягає радо

на край канапи...

Зове мене...встилаючи дорогу,

якимись замовляннями палкими

іду до нього пасмами глевкими

мов по канату...

Він - божевільний! Бачу його очі:

о, його очі - ледь помітні вічка!

Я б зупинилась...Де там?

Мовби річки

потік магічний

рве мене на шмати...

О, оцей вечір, мов карпатський вуйко,

торкається згрубілими руками

дна мого серця

й вилітають з нього

усі печалі

чорними круками

мені кричати?

...туманний вечір рве мене на шмати...