Джеймс Бонд / Музична танцювальна культура потребує змін

Музична танцювальна культура потребує змін

Ви випадково втрапили на дискотеку зі своїми приятелями, вирішили згадати молодість. Відчини двері, забувши прикрити вуха - і тут почули ЦЕ. Це - новий напрямок молодіжної музики. Називається - новий рейв

Про нью-рейв вперше заговорили в серпні 2006 після інтерв'ю британських інді-рокерів The Klaxons журналу "New Musical Express". Тоді The Klaxons охарактеризували свою музику як "new rave". Практично відразу пішли розмови, що нью-рейв це втеча від буденності танцювальної музики. Більшість з тих, хто побував на нью рейв party заговорили про феєричну атмосферу нових дискотек та про рейверів у крейзанутих шмотках.

Сучасні мас-медіа з голодною жадібністю кидаються на все нове, не завжди шурупаючи в тому, чи справді це щось "нове" є новим. Особливо люблять вони згадати про добре забуте старе. Так і трапилось з шановним журналом "New Musical Express", що в 2006 році радісно вчепився за підкинуту їм ідею відродження рейву.

Без особливих зволікань NME організував в 2006 році серію концертів груп Klaxons, Shitdisco, Datarock, Simian Mobile Disco, об'єднаних під загальною назвою Indie Rave Tour. У лютому 20007 року The Klaxons очолили новий хрестовий похід Indie Rave Tour, під патронажем все тих ж NME.

The Klaxons здивовано розвели руками і через певний час після історичного інтерв'ю заявили, що хотіли лише пожартувати над журналістами. Куди там, було вже занадто пізно. Нью-рейв уже гуркотав по всій Британії, перебрався через підземний тунель під Ла-Маншем у Францію і незабаром почав «зажигати» по всьому світі.

Спочатку за нью-рейвом визнали танцювальний інді-рок з електронними звуками в дусі рейвів кінця 80-х. Переважно це були британcькі групи The Klaxons, Shitdisco, Trash Fashion, Sunshine Underground. Однак, популярність самопроголошеного стилю істотно обганяла темпи робіт музичних лейблів і на дискотеках швидко стало бракувати нової музики.

Ветерани рейвів з Chemical Brothers вагомо зазначили щодо цієї ситуації: "На весь стиль найдеться приблизно 12 «убівчих» хітів, від яких усі божеволіють. Як тільки ді-джей ставить який-небудь із цих записів, починається загальний екстаз - потім потрібен невеликий штиль, а потім починають грати "Standing In The Way Of Control". От і вся схема".

Лише нещодавно нью-рейв диск-жокеї взяли за моду ставити у своїх сетах треки електронних музикантів лейбла Ed Banger. Найчастіше, це вже знайомі багатьом імена Juctice, Mr. Oizo, але є й перспективна молодь, як то американська дівчина Uffie, яка читає різні дурниці під пострибунний грайм. Іншим бастіоном нового рейву став французький лейбл Kitsune, що випускає різні проекти, найцікавішими серед яких є Digitalism, Simian Mobile Disco, Van She.

Однак ставити знак рівності між цими музикантами було б великою помилкою. Поєднують їх зовсім не музичні жанри, а швидше те, що і музиканти, і слухачі на справжніх рейвах ніколи не були, але їм так хочеться звучати і виглядати як тоді, наприкінці 80-х.

Нью-рейв щосили намагається вирватися з "замкнутого кола" сучасної танцювальної культури.

Ідеолог нью-рейву в Росії та організатор вечірок Idle Conversation, Діма Японець запевняє, що дуже легко довести, що жодної специфічної нью-рейв музики не існує. Нью-рейв, за його словами, проголосив бунт самоучок і перемогу принципу "чим гірше, тим краще".

"Танцювальна культура занадто багато стала говорити про "якість" і "правильність", що в застосуванні до музики, побудованої на повторюваній послідовності з 16 тактів і трьох-чотирьох акордів, просто смішно. Тому "рейволюція" полягала, в принципі, у бастард-підході "нам не потрібно правильно, нам потрібно весело!", - стверджує Діма.

Одним з центрів нью-рейв тусовки став Східний Лондон. Тамтешня молодь першою почала вдягатись в крейзанті квітчасті костюми, носити окуляри без лінз, взяла до рук фосфоруючі палички і кинулась в божевільні танці під музику The Klaxons. Саме клаксони стали головними законодавцями нью-рейв моди, як у музиці, так і в одязі.

За божевільний зовнішній вигляд The Klaxons відповідає дівчина на ім'я Каррі Мунден, більше відома у світі моди під псевдонімом Cassetteplaya. Схоже, що саме вона змусила The Klaxons надягти на голову шапки у вигляді плюшевих ведмедів і виступати в строкатих халатах. Cassetteplaya, взагалі, найбільш шанований модельєр у нью-рейв тусовці. Багато в чому те, що нью-рейв мода з клубної, поступово, стала перетворюватись в street fashion, саме її заслуга. З легкої руки Cassetteplaya у моду ввійшли неякісні анімовані гіфи на футболках, величезні худі кислотних квітів, пластмасові ланцюги та розфарбовані коробки на головах у вигляді капелюхів. Найсміливіші представники нью-рейву вмудряються гуляти з подібними коробками містом. Виглядає все це неподобство дико, але дуже прикольно.

Іншим символом нью-рейву, звичайно ж, є смайлики. Начепивши під час одного з виступів на обличчя жовті маски у вигляді смайликів, The Klaxons вмить зробили їхнім важливим атрибутом нью-рейв дресс коду. Пізніше до образу смайликів звертались всі кому не лінь, від музикантів до дизайнерів одягу.

Група Trash Fashion зробила символом групи жовтий смайл, який розпливається в ідіотській посмішці, і складається з двох слів - "Rave Dave". Британці Trash Fashion не в приклад багатьом іншим проектам, що зараховуються до нью-рейву, звучать справді по-рейверськи.

Пекельна суміш з синтезаторных пасажів у дусі раннього ейсід-хаусу, рейверських сирен і ураганного диско-панку змушує їм вибачити навіть те, що на їх стартовому EP "Rave Dave" було лише чотири пісні, дві з яких ремікси. Вихід у жовтні нового синглу "Mom and Daddy" ситуацію радикально не змінив. Залишається тільки вгадувати, що ж вони виконують на концертах - невже заводять ремікси на "Standing In The Way Of Control"?

Самі ж музиканти характеризують свій стиль як Disco-Rave-Rock, а зовні нагадують швидше хеві-металістів, ніж рейверів. Довге волосся, майки, паски з клепками, лoсіни - й справді, виходить якийсь Iron Maiden. Однак навряд чи хтось насмілиться не прийняти хлопців з Trash Fashion за своїх. Фріківський дресскод дотримано, а на що в підсумку це все схоже - вже нікого не цікавить.

Як і більшість своїх колег по цеху Trash Fashion немислимі за рамками нью-рейв антуражу. Зніми вони всі свої крейзануті вбрання, як максимум, на що вони зможуть розраховувати - це на похвалу в дусі "гарний електророк".

Пропустивши через призму сучасності звучання ранніх рейвів і моду на божевільні речі, які поєднуються за принципом яскравості фарб або не сполучаються взагалі, апологети нью-рейву підносять його як бунт проти щоденності. Бунт нового рейву залишається в стінах нічного клубу і вихлюпується назовні лише у вигляді страшенно яскравого одягу, незрозумілої і найчастіше огидної обивателю. Від нью-рейву залишилась музика, багато нових артистів, і гарні вечірки, які ніхто не збирається закривати".