Ольга Бешлега / Або я, або...

Принеси мені ромашки й зачини вікно,

Бо тут вже забагато вітру.

Я у легкій сукні, і по плечах пробіг холод.

Запалю свічку, щоб зігріти руки

І хоч трохи тебе.

Ти у чорно-білому, тобі личить,

А мені? Я не люблю відсутності...

Малюю помадою червоні троянди

На дзеркалі, щоб хоч якось

Розфарбувати тишу.

Запали мені зірку на небі, ще одну,

Хоча б малесеньку і кволу, та мою.

Дивитимусь на неї, коли поїдеш,

Або підеш, або...

Принеси хорошу звістку, скажи,

Що більше не підеш,

і без жодних «або». Або я, або...

Зорі, такі далекі, і нагадують про тебе.

Бо ти теж далеко.

Тисячі кілометрів – значна відстань,

Якою вимірюється розлука

І покищо моє життя.