Ольга Бешлега / Сльозою стікаю

Сльозою стікаєш із мого плеча.

Так дивно бачити, як плачеш.

Так дивно чути, як шепочу я

Слова, котрі назад не взяти.

Цю вічність розітне дороги плин,

Залишиться пейзаж сумного міста,

Залишиться сльоза гарачих днів

В німім палахкотінні серця.

Сльозою стікаю із твого плеча,

Її вогнем твоє спікаю серце,

Її вогнем спікаю вічність снів,

Яка в душі тобою озоветься.