Фліт / Інтелігентні франківські панки
Два альбоми, DVD-відео, кліпи на «М1» — далеко не всі досягнення «Флітів». Наприкінці березня група розпочала перший всеукраїнський тур. Англійське слово «flit» означає «перелітати», «пурхати», «бути в польоті». Про те, що і як хочуть перелетіти «Фліти», ми з'ясовували у розмові із солістом гурту Володимиром Новіковим.
Міські дівчата перестали закохуватись в іноземних музикантів, відколи у Франківську з'явився «Фліт». Мабуть, у місті вже не залишилось людини, яка б не чула «флітівську» «Колискову», що довгий час лунала з великого екрану напроти колишньої переговорки. Цей кліп крутився там настільки часто і довго, що вже став невід'ємним атрибутом центру. Не кажучи вже про хіт «Їжачок», який пам'ятають і люблять. Хлопці з гурту «Фліт» тим часом вже десять років творять музику, яку вважають інтелігентним панк-роком. Зрозуміло, що на їхньому концерті на сцені ви не побачите вічно п'яних розбишак з ірокезами в брудному подертому одязі. «Фліти» натомість виглядають і поводяться інтелігентно.
Два альбоми, DVD-відео, кліпи, що крутилися на М1, — далеко не всі досягнення «Флітів». Наприкінці березня група розпочала свій перший всеукраїнський тур, який триватиме місяць. Гастролі «Фліту» підтримала улюблена місцева торгова марка «Цісарська». Почався він у франківській «Химері». Після завершення турне музиканти передадуть частину зароблених коштів на доброчинність. Англійське слово «flit» означає перелітати, пурхати, бути в польоті. Про те, що і як хочуть перелетіти «Фліти», ми з'ясовували у розмові із солістом гурту Володимиром Новіковим.
— Розкажи, з чого почався «Фліт». Де проходили ваші перші репетиції?
Тоді склад групи був дещо іншим: з нами не було нашого теперішнього барабанщика Ігоря Копієвського. Репетиції проводилися в муніципальному центрі дозвілля. Це був 2001 рік, нас тоді було четверо. Згодом наш барабанщик Юра Чорний пішов від нас робити свою групу «Коробка». У 2004 році нас покинув і бек-вокаліст Віталік. Проте ми з хлопцями донині залишились друзями.
— Чи не плануєте ви переїздити до Києва, як це робить багато франківських музикантів?
Ні. Чому? Нам дуже подобається наше місто. Нам тут дуже затишно і добре. Хоча ми робимо періодичні набіги на Київ.
— Чи займаються «Фліти» чимось поза музикою?
До певного часу ми всі працювали. Відколи концерти стали частим явищем, суміщати музику і роботу видалось неможливим. І ми вибрали музику. Можу з упевненістю сказати, що музикою сьогодні можна заробити на життя.
— Ви багаторазово давали концерти у приміщеннях «Княгинина» і «Просвіти». Якщо порівнювати ці зали із залою драмтеатру, де недавно відбувся ваш сольний концерт, то де грається комфортніше?
Рок-концерти не передбачають сидячих місць. У цьому плані у драмтеатрі було не дуже зручно. У Франківську взагалі немає добрих залів для рок-концертів. Поки що ми бачили лише один такий професійно оснащений зал, але він, на жаль, у Польщі.
— З ким із українських музикантів ви дружите?
З франківських — це Роман Калин («Ґринджоли»). Він записував нам перший альбом, другий — зводив. Серед друзів переважно андерґраундні виконавці: львівський гурт «Анна», харківський «Оркестр Че».
— Як з'явився образ легендарного їжачка, пісня про якого принесла вам славу?
Мене дуже вразили слова маленької дитини, яка переходила дорогу і побачила трупик їжачка. Вона сказала мамі: «Ой, та це ж їжачок!» таким тоном, що аж мороз по шкірі пробіг. Я якраз гуляв із собакою. Потім прийшов додому, сів і за 10 хвилин написав текст пісні. Мені дуже шкода таких тварин, вони ж не бачать, куди біжать. Хоча в країнах з величезними трасами ця проблема набагато гостріша. Хотілося б цих тваринок відгородити від хайвеїв, щоб машини не забирали їхні життя.
— Скільки у вас невиданих пісень?
Наразі ми ще не видали дві кавер-версії. Одна на пісню Мадонни «Music», інша — на пісню техноколективу «Harden tango». Є ще стара реанімована пісня «Око в кишені» — майже безглузда, але такі пісні теж потрібні. Вони доводять, що «Фліт» може і подурачитись, а не лише серйозні речі виконувати. Також є пісня про ґумаки у такому сільському стилі… Але усі наші невидані пісні ми намагаємось виконувати на концертах. У цьому турі зокрема.
— Як виглядають ваші виступи у Польщі?
Переважно це різноманітні фестивалі українських народних пісень. Польська молодь сприймає нас радісно. Наші виступи досить добре сприймаються серед українського фольклору.
— Шоу-бізнес — це сфера, яка диктує власні закони. Часто вони не співпадають з тим, що хочуть робити музиканти. Як ви з цим боретесь?
Такі речі всім так чи інакше заважають. Та як боремось? Зберемось, обматюкаємо тих пару нюансів, а далі робимо собі своє.
— Чи готуєте ви щось «смачненьке» для своїх прихильників під час всеукраїнського туру?
Звичайно, це будуть нові пісні, які увійдуть до синглу «Лаю себе». Цей сингл, до речі, буде розповсюджуватись виключно у рамках турне. Окрім заголовного треку, кліп на який невдовзі має з'явитись, до синглу також увійдуть пісні «Лисичка», яка є продовженням «трилера» «Їжачок», «Око в кишені», «This is my DJ» та кілька реміксів на композиції з попередніх платівок.