Варвара Черезова / Вовчиця

Скільки разів ти хапала лезо,

Бавила вени металом ночі?

Ти у Гоморрі, немов Тереза,

Бавиш дбайливо ту зграю вовчу.

Рівень моралі – на рівні болю.

Знаєш чудово: життя – дрібниця.

Все, чого прагнеш – втекти на волю,

Вдень ти людина, вночі – вовчиця.

Ти не із тих, що звертають гори,

Але й неволя тобі не в радість.

Ти подолала найбільшу слабкість.

Ніч. За плечима горить Гоморра.