Варвара Черезова / Революція

Ламаються долі, і лід на ріці, і підбори.

Весна, як чума, увірвалася в місто-руїну.

І кров розмиває артерій крихкі коридори.

Сліпа революція мертву народить дитину.

Життя розбавляю вином і солодким дурманом,

І кожного ранку безглузду даю настанову –

Прожити ще день, а увечері в гості до мами -

На каву без цукру, якісь непотрібні розмови...

Мовчіть, підлабузники! Лестощів повні кишені!

Підбори? До біса. І так доберусь до вершини.

По головах? Звісно. Якісь талісмани у жмені.

Сліпа революція. Я її грішна дитина...