Варвара Черезова / І буде ніч – простоволоса згуба

І буде ніч – простоволоса згуба,

І босі ноги сколоті у кров

Стернею. Любий, місяць вже зійшов,

Стікає ніч у ранок стрімголов

... Любовний шепіт, ніжні, спраглі губи.

Два тіла, розум спалено вогнем.

У цім гарячім і пахучім житі

Повітря мало, місця мало! В світі

Лиш ти і я. Ворота в рай відкриті...

Моє: „Люблю”, у відповідь „je t'aime”