Мистецьке об'єднання Дзиґа / Завершився перший в історії України фестиваль контемпорарі-арт
У Львові завершився перший в історії України міжнародний фестиваль контемпорарі-арт «Тиждень актуального мистецтва «7». Не зважаючи на погану погоду і скептичну приказку про перший млинець, форум можна вважати успішним.
Шість днів із семи проливного дощу без щонайменшого передиху, мокрі городяни в гумових чоботях, затоплені клумби і повноводні струмки. Рідко якому форуму щастить менше, ніж пощастило першому в Україні Тижню актуального мистецтва «7».
Частина акцій, інсталяцій і перформансів повинна була проходити на вулицях історичного центру Львова - біля Домініканського собору і на Арсенальній площі. Найцікавіше, що деякі заходи з міських площ дощем так і не змило. Не дивлячись на опади і поривчастий вітер, вони відбулися, а дощовики, куртки і парасольки глядачів додавали акціям незапланованого шарму.
20 вересня під керівництвом художників Тараса Беняха і Ореста Дзіндри на Арсенальній площі Львова відбувся урочистий розпис балончиками з фарбою повітряних кульок. Після того, як всі охочі реалізувалися в живописі, кульки були романтично відпущені в суворе львівське небо. Мабуть, що цей неоригінальний, але добрий жест став ще одним варіантом відповіді художників на головну концепцію форуму - «Потенція порожнечі».
Інсталяції відомого львівського перформера Влодко Кауфмана цього разу відрізнялися філософічністю, а не радикальністю. Потенцію порожнечі художник розкрив за допомогою нагромадження на дерев'яні стелажі трухлявих дощечок, які колись були іконами. Час стирає все, навіть ознаки святості, залишаючи нам тільки порожні площини - висновок хоч і не найоптимістичніший, зате глибокодумний.
Паралельно з перформансами, всі дні Тижня в театрі Львова йшли кіносеанси з фестивальним відео - анімацією і кінотрилогією «З табуретом через Гімалаї» роботи німецьких і австрійських режисерів. На здивування організаторів, частина фестивалю під назвою «Медіа Депо» (куратор Богдан Шуміловіч) користувалася величезною популярністю: зали для глядачів на кіносеансах і презентаціях медіа-проектів були переповнені.
Київ представляв сильний склад художників, під керівництвом Павла Гудімова. Фестиваль відкрився проектом Павла Макова «Сад» (графіка), який кияни могли бачити в рамках однойменної виставки в «Я Галереї». Олег Тістол і Микола Маценко вибухнули цілою серією спільних проектів. «Українські гроші» і «Українські герої» («скатертина, друк») Миколи Маценка також демонструвалися в Києві.
Крім візуального мистецтва, Львів показав і музичну частину фестивалю під назвою «Перший львівський рейв». Виступали польські майстри експериментальної музики ZENIAL і JACASZEK. Настроював на потрібну хвилю глядачів литовський перформер Валдас Манномайтіс, витягуючи страшні звуки зі всього, що попадалося йому під руку.
В неділю, в останній день фестивалю, нарешті виглянуло сонце. Природна колізія була сприйнята народом з натхненням: вирішили, що планам з організації щорічного Тижня актуального мистецтва призначено збутися.