Олександр Бик / ***

Стомлене місто

Дихає важкістю днів.

Вкотре невдало

В буденності правди шукаю –

Сумішшю рим

Із вина заборонених слів,

Знову і знов

До бар’єру життя викликаю.

В кожному дні

Відчуваю шаблонність подій,

В кожних очах –

Ідеали, набуті з роками,

Створені купкою

Хворих статево „месій”,

І подаровані світові

Тими ж шляхами.

Смерть – не кінець, -

Це один з незакінчених снів...

Входить у звичку:

В буденності правди питаю...

Сумішшю рим

Із вина заборонених слів

Знову і знов

До бар’єру життя викликаю!!!