Олександр Бик / Залізниця днів

Розлилися березневі дощі кулеметними чергами

І надійна броня парасольки уже не врятує –

Захмеліла любов із весняними римами-стервами

Учорашні події під ранок нахабно цитує.

Пронесуться галопом вітри по задрипанках-вулицях

І природа себе із минулих років скопіює.

До перону востаннє моя електричка притулиться

Й назавжди з пункту „А” у кінцевий пункт „Б” помандрує.

...І роки пролетять ледь помітними хмарами-хвилями,

І якийсь божевільний художник колись намалює:

Як старенький вагон, що рахує години за милями

Залізницею днів до кінцевого пункту прямує.