Олександр Бик / Птахи душі

Птахи летять

Кудись за небокрай,

І вірші знов

Із серії прощальних -

Холодним поглядом

Мені душі не край,

І не бери

Акордів поминальних.

Птахи летять

Все далі, ген з очей -

Дірявлять безкінечну

Площу неба.

У цім спектаклі

Масок і ролей

За мною плакать

І тужить не треба.

Бо все життя

Прожито наче в сні,

Бо вже давно

В руках немає сили…

У пошуках

Останньої весни

Моя душа

З птахами полетіла.