Гурт ЧеЧе / ЧеЧекайте скоро у вашому місті
Здебільшого кияни розбещені страшно, і вихідні не гаятимуть на сумнівно розважальні програми. Тож вони і вирушають величезним віп-табором відпочивати туди, де чути гучні імена, видно блискучі шмотки, а майданчики для фотокорів більші за концертні. Частина, правда, віддає перевагу менш пафосним культурним зустрічам, де має інше задоволення - відкрити імена, що знаними стати тільки збираються.
Наприклад, ЧЕЧЕ – чи чули про них? Мабуть, чули, інакше чом на першому ж київському концерті, що відбувся 16 листопада, було би так щиро залюднено. ЧЕЧЕ багато хто встиг запізнати ще зі Славського, Гогольfest`у, а хтось – із Майспейсу. А комусь так і не вдалося почути гурт до концерту, але привабливі індіанці на афішах та прогнозовані картинки-обкладинки майбутнього альбому на сторінках ЖЖ змусили прийти навіть візуалів.
Енергійна і, водночас, милозвучна музика ЧЕЧЕ, так само, як і назва гурту, родом із двох українських міст – ЧЕркас та ЧЕрвонограду. Вона важко вписується в жанрові рамки (ейсід-джаз, фанк, етно-лірика?), але це зрозуміло, адже дійові особи неймовірно різні.
Яна Шпачинська – вокал, гітара. Чути, що гарно співає, навіть коли
говорить. Червоноград.
Діма Чуєв – бас-гітара. Дуже відкритий до творчих порухів. Від
Тартак і аж до Танців на льоду. Черкаси.
Сергій Лисов – гітара. Знаний з Мандаринового раю та радіо
Київ. Черкаси.
Олександр Гаврилов – клавіші. Звукорежисура, радіо Київ.
Черкаси.
Олексій Биков – барабани. Знаний з White Noise 4 White
Zombies. Черкаси.
Про те, як єднаються ці люди, надихаються та творять розказали Яна та Діма.
Здається, ЧЕЧЕ – це не перша форма вашої творчості. Якими були попередні музичні проекти?
Яна: Ми тільки-но починаємо виступати, і особисто для мене ЧЕЧЕ – перший серйозний проект. Хоча деякий досвід я отримала також співпрацюючи з гуртом Офсайт ще у шкільні роки. От хлопці наші мають справді великий досвід– хай Діма розкаже.
Діма: Всі музиканти – давні друзі, всі з Черкас і давно грають разом. Це були і Dust Mix, і «Графіт». Я, наприклад, зараз граю в Тартак, Саша і Сергій працюють звукорежисерами на радіо «Київ» – всі професіонали.
Тартак? Тоді чому ЧЕЧЕ? Мабуть, чогось не вистачає?
Діма: ЧЕЧЕ – це зовсім інша музика, стиль та підхід до роботи. Це одна із моїх сторін, інша сторона моєї творчості.
Це ваш перший клубний виступ у Києві. Як вас приймають на київській сцені, чи нема якихось ревнощів через авдиторію з боку інших гуртів?
Яна: Поки що ніяких ревнощів з боку інших команд ми не бачили, загалом київська публіка спокушена – завжди є куди піти і кого послухати. Але сьогодні тут багато людей, і це нас дуже тішить. Насправді ж всі гурти різні, кожен обирає те, що подобається саме йому, і ревнощам тут не місце.
Я бачу серед гостей ДахуБраху, зі сцени ви згадували Пропалу Грамоту. Чому вони тут? Чи пересікаються ваші творчі плани?
Яна: О, це наші друзі. Звісно, ми хотіли би спробувати попрацювати спільно з різними колективами - можливо, на початку спробуємо вмовити Катю Chilly. А на деяких концертах ми виступаємо разом із учасницею гурту “ДахаБраха” Ніною Гаренецькою, співаємо деякі речі в акустиці. Щодо Пропалої Грамоти , то на минулих Шешорах ми разом виконували народну пісню, а зараз – зараз ми просто відкриті до творчої співпраці та участі в різних проектах...
Дімин голос поза диктофоном: Танці на льоду! Танці з зірками!
А розкажіть про ваш дебютний альбом, коли його можна буде почути?
Яна: Зараз альбом на стадії зведення. Сподіваємося, на початку 2009 він вийде, хоча зважаючи на загальну нестабільність у світі, загадувати такі речі – безглуздо. Як-то кажуть, - «насміши Бога своїми планами». До альбому увійде 14 пісень, які ми записували в різних місцях Києва. А зводиться альбом у Рівному.
Всі ми кимось (чимось) надихаємось, когось слухаємо, на когось, можливо, стаємо схожими. Чи можете ви назвати такі музичні орієнтири?
Яна: Звичайно, хочемо бути схожими на самих себе. А надихаємось різноманітним - Erykah Badu, Zap Mama, India Arie, малійськими блюзами, ретро-піснями із Боллівуду, джазом, усіма тріп-та-хіп-хопами і т.д. Теперішня доступність інформації дозволяє розширювати кругозір, і ми цим користуємося на повну - слухаємо все, що потрапляє до рук (вух) і в кожному знаходимо чому повчитись. Так вже багато хорошої музики на світі - життя не вистачить, щоб всю її переслухати.
Як особисто тобі, Яно, працюється з такими різними хлопцями, яким вдається поєднати свою творчість у ЧЕЧЕ, здавалося б, із зовсім іншою музикою?
Яна: Хлопці різні, але дружать між собою давно, тому й легко знаходять спільну мову. Правда, вплинути на них мені досить важко – надто вони досвідчені і впевнені в собі.:) Зараз в інших проектах, окрім ЧЕЧЕ, активно працює лише наш басист – Діма, а для решти ЧЕЧЕ - це основне місце музично-творчої діяльності. Звичайно, на рахунку хлопців робота у стильово-різних колективах, та це тільки плюс. Мені й самій не хотілось би, щоб музику ЧЕЧЕ заганяли в якісь одні стильові рамки, тому намагаємося урізноманітнюватися, робити такий собі ф’южн.