Галерея «Зелена канапа» / Різдвяна феєрія

Відповідь на те, чи варто мистецьким галереям працювати під сам Новий рік чи у Свят-вечір, львівська галерея «Зелена канапа» знайшла для себе минулого року: саме у ці дні несподівано для неї самої пережила великий наплив гостей - до нашого міста люди традиційно їхали і будуть їхати святкувати. Відтак уже вдруге «Зелена канапа» організувала різдвяну виставку і знає: вона матиме попит.

Майже усі двадцять авторів виставки презентували роботи, спеціально підготовлені для цієї події. «Медове» гутне скло Андрія Петровського та ліплена «Ялинка-хатинка» Олени Кульчицької, цікава дерев'яна пластика Олексія Галушка та, як завжди, характерні авторські ляльки Інни Івасюк, скульптура в бронзі Алли Човган та вітражна ялинка-підсвічник Наталі Гайдаш, кольорова графіка Богдана Сороки, Оксани Андрущенко та Вікторії Проців і малярство Лесі Бабляк, Михайла Демцю, Петра Сипняка, Ігоря Романка, Петра Сметани та Остапа Патика (спільний проект), Олі Кваші, Дениса Струка, Наталі Бартків та Роксолани Петровської. Представлена і робота Володимира Патика, але більш давня.

Видається, як можна розмістити стільки різнопланових авторів на такій маленькій виставковій площі? Виявляється, можна, особливо коли мова про Різдво, яке кожен із авторів відзначає не лише індивідуально, а й в контексті української традиційності.

«Взагалі я схильний вважати, що сучасні художники мали би трактувати будь-який образ згідно з епохою і згідно з часом, - говорив на відкритті мистецтвознавець Андрій Дорош. - А на цій виставці поступу в розумінні світу не видно. Попри усі революції, які пережило людство у ХХ сторіччі, виглядає, на авторів час вплинув не особливо - схожа виставка могла би мати місце і перед Першою світовою війною. Будь-які експерименти у її рамках (як-от спільний проект «Креслення сніжинки» Сметани та Патика-молодшого) - швидше виняток, аніж правило».

Але з іншого боку, думається, що Різдво - свято, де особливі експерименти не є аж настільки потрібні. І можливо, саме воно навіть експериментаторів стимулює повертатися у традиційність, до джерел.

Ярина Коваль, Суботня Пошта