Мистецька аґенція Арт-Вертеп / Гурманські щедрівки
Сьогодні, на Меланки, перед святом Василя, — Щедра кутя. На відміну від Голодної передріздвяної, нинішнє застілля — свято шлунка. Але це обивательський підхід. Ми ж спробуємо поєднати кулінарію з історією й традиціями.
Розібратися достеменно, хто такі староноворічні Василь і Меланка, досить складно. Бо у цих персонажах тісно переплелися історія і міфи, язичництво і християнство, і навіть календарні реформи внесли свої корективи. Згадайте, приміром, щедрівки із «прилетіла ластівочка». У морозну погоду тільки горобці цвірінькають та ворони літають. А слова обрядових співів дійшли до нас із часів, коли новий рік святкували весною.
За релігійним календарем, 13 січня — це свято на честь знатної римлянки Меланії, яка з юних літ і до кінця днів (померла 439 року) своїми діяннями прокладала шлях до Христа. 14 січня — день ушанування Василя Великого (329—379 роки), архієпископа Кесарії Кападокійської. Ще у цей день маленькому Христу давали ймення і робили обрізання.
За неоязичницьким міфом, Меланка — донька побратима бога Місяця Лади. Дівчину–красуню якось викрав лютий змій і запроторив у підземне царство. Визволив її Безпальчик–Васильчик, а потім із нею одружився. Сюди приплітають і жертвоприношення свині, з нутрощів якої готували страви, на яких нібито ворожили, і обов’язковий холодець–«дриглю» зі свинячих ніжок — щоб у людей ноги не боліли.
«Порося запікають 24 лютого — на Власія — покровителя скотарства, — каже доктор історичних наук, професор Валентина Борисенко. — Свято Меланки — у першу чергу, це вшанування хліборобства. Основні страви тут борошняно–хлібні. Традиційно в Україні пекли калачі, книші (вироби, прикрашені зверху шишками, — це нібито душі людські), пироги. Останні начиняли квасолею, капустою, свинячими потрохами, сушеними вишнями, примерзлою солодкою калиною, а на Кіровоградщині навіть тушкованим буряком.
Книш, як і калач, — це поминальний хліб. Як і кутя — поминальна страва. Тож основним змістом і Голодної, і Щедрої куті для наших предків було пом’янути душі померлих. «На Меланки готували 12 страв, тушкували капусту, варили горох, — каже Валентина Борисенко. — Суть щедрості куті була у тому, що вже закінчився піст, тому можна їсти скоромне. Але власне кутю ніхто смальцем не здобрював. Головна страва Щедрого вечора залишалася такою ж, як і у Святвечір 6 січня. На Лівобережній Україні зварену пшеницю приправляли узваром з сушених слив, яблук і груш, на Правобережжі — маком із медом. (На Поліссі кутю готували з ячменю). Родзинки і курага — це інгредієнти нових часів».
Валентина Самченко, «Україна молода»
P.S.
Смачного. З Новим роком! Сійся–родися, жито–пшениця, всяка пашниця. До речі, не йдіть засівати з гречкою й горохом. Бо, не відаючи того, ви побажаєте людям не добра, а різної нечисті. Набирайте в кишені пшеницю — щоб у кожного були радість і достаток.