Сашко Ушкалов / «Ефіопія» – гаряча путівка від Жадана
Пригадую, як свого часу довірливий читач плутав книгу Андруховича «Екзотичні птахи і рослини» з підручником. Так само наразі ті, хто не знає Жадана, можуть сплутати його книжку, обкладинка якої зроблена під ефіопський прапор, з географічним довідником або ж міні-путівником. Щоправда, на цьому прапорі бракує однієї деталі. Саме тієї, через яку Жадан так і назвав свою нову книгу. Йдеться про ефіопський герб - жовту п’ятикутну зірку в блакитному колі. Кожному читачеві доведеться самому розмірковувати над таємницею назви.
Жаданівська «Ефіопія» складається з тьох областей. Двох поетичних - «Кочегари» й «Поети», та однієї прозової - «Коментарі». Населяють її листоноші, моряки, наркодилери, демони, клоуни, повії, китайці, тинейджери, молдавани, «менти», поети. Останні, до слова, як молоді, так і старі (ну й мертві, звісно). Одне слово, так само, як на території справжньої Ефіопії проживають понад 80 етнічних груп, у паперовій «Ефіопії» Жадана живуть не менше персонажів.
Хтось скаже, що Жадан зациклився на алкоголіках, наркодилерах, на всіх цих марґіналах, мовляв, скільки можна про них писати, що це за шансон для інтелектуалів? Виходить, ці герої ще не вичерпали себе, адже дотепер ми зустрічали їх на сторінках жаданівської прози, а нова книга - поетична. І в ній Жадан часто відходить від набридлого всім верлібру, повертаючись до старої доброї римованої поезії, нагадуючи себе зовсім молодого. Подібні «камбеки» в поетичне минуле напрочуд виразно відчуваються в ліричних пасажах: «На даний момент абонент недоступний. / Життя - процес взагалі підступний, / так ніби тонеш серед ріки. / Смерть твоя - невелика втрата, / просто змінюється оператор, / й повільно зникають вхідні дзвінки». Або ж: «Хай сонце обірветься, радість моя, / і упаде з висоти. / Спершу його триматиму я, / а потім триматимеш ти».
Кочуючи душами вищезгаданих персонажів, Жадан виглядає вигідно, тому що вміє створювати контрасти. В усіх їхніх житейських справах, у нелегальних перетинах кордону, у збираннях врожаю марихуани, у вкрадених мобілках, у прострілених головах, у мордобої, у поглинанні надмірних доз алкоголю й хімії - в усьому цьому Жадан здатен розгледіти й показати читачеві романтику та лірику, підсилюючи їх подекуди простою, а подекуди глибокою й жорсткою філософією «лайфу». Відкритим залишається лише одне питання: чи й справді аж так сповнений романтикою світ усіх цих персонажів?
Натомість інші поезії, у яких присутній ліричний герой, не залишають жодних питань. «Час працює на мене - він мене убиває…», «Мінздрав» - ці тексти просто «розривають», якщо так, звичайно, можна говорити про поезію. Вражають своєю глибиною - як глибиною морів, так і глибиною небес. Тож ласкаво просимо до «Ефіопії». Екскурсовод - Сергій Жадан. Тривалість туру - 119 сторінок. Туроператор - харківське «Фоліо».