Іван Котляревський / Депутати голосують за «суржик»!

Був такий період в історії української мови, культури і України взагалі, коли наша мова заборонялася офіційною владою і, реально шукаючи собі виходів, а мова наша бо жива, і, як і все живе, шукала собі зростання, простору, одночасно функціонувала, діяла, вживалася у кількох варіатах. Базована на полтавському діалекті («Енеїда» Котляревського і твори Шевченка); на західноукраїнських говірках ( Франко, Стефаник); кирилицею і латиницею; та, яка брала за основу польську і російську.

Та найцікавішим варіантом, а, певніше буде сказати, найстрашнішим, стало «язичіє» — покруч української і російської.

ХІХ століття і етапи становлення української літературної мови давно минули. Україна пережила і розквіт, і русифікацію. І раптом, на початку ХХІ століття «язичіє» спробувало повернутись на терени козацької України. Як? Дуже просто! Народні обранці на місцевому рівні, новообрані депутати міської ради Дніпропетровська ініціюють надання російській мові статусу регіональної. Найцікавіше в усьому цьому, те, що роблять вони все це не для захисту потреб російськомовного населення міста, адже жодних, підкреслюю, жодних утисків щодо мови звернень російськомовних чи інакшомовних громадян міста не було ніколи. Не для підтримки регіональних нацменшин, бо, хоч і прикриваються міські депутати «Європейською хартією мов нацменшин», проте жодна нацменшина не зверталася до місцевих органів влади з такою ініціативою, і незслуженно забутими виявилися меншини євреїв, вірмен, азербайджеанців, поляків, німців, які теж могли б вимагати виконання цієї хартії. Російська, чи то пак, російськомовна, громада міста про це не просила! Але кілька політичних партій, прикриваючись популістськими питаннями мови, хочуть підняти собі рейтинг.

Коаліція, яка отримала промовисту назву «Рідний Дніпропетровськ» (Партія регіонів, комуністи, блоки Лазаренка, Вітренко і «Не Так!») замість того, щоб вирішуваити наші нагальні проблеми — доріг, житла, медицини, освіти, комунальних послуг, одним із перших питань на своїх засіданнях піднімає питання мови!

Українцю, росіянине, єврею, цигане, німцю, французе, італійцю, чи важливо вам, якою мовою ви заповнюватимете квитанції на оплату комунальних послуг, газу, електроенергіїї, житла, ціни на які, під шумок, гарантовано зростуть?

Українцю, росіянине, таджику, азербайджанцю, чи від мови залежить асфальт, покладений на наших вулицях? Чи від цього залежить будівництво житла, молодіжні кредити і місцеве самоврядування?

Дніпропетровці, хіба ми керувалися знанннями тих чи інших мов, обираючи депутатів міськради? Хіба для того, щоб вони вирішували мовне питання? Хіба хтось із нас вимагав від них, як від майбутніх держслужбовців складання іспитів на знання державної мови?

Сумнівно, щоб наші оборанці в міську раду змогли б його скласти, тому і піднімає голову «язичіє», бо ані українська, ані російська не виграють від таких необдуманних рішень міськради. Переможе «язичіє», покруч і суміш двох окремих мов, і безперечно програємо усі ми, мешканці Дніпропетровська. Чи хіба нам не важливіше будівництво метро, молодіжне житло і комунальне господарство? Чи проблеми освіти і медицини нас не обходять? Хіба нам не важливіший нормальний розвиток нашого мегаполісу? Хіба хтось не зрозуміє «дякую» і «спасибо»? Хіба є нам що в Україні ділити?

Ми не за мови, ми за місто! За гідне життя і наше майбутнє!

Кому потрібні популістські рішення міськради про мовний статус?

Депутати, займіться своєю роботою! В нашому місті не бракує проблем!

Рішення щодо статусу російської мови буде розглянуте на засіданні міськради 17 травня. Всі, кому це не байдуже, приходьте до приміщення міськради на 9.00.