Світлана Козаченко / Ентропія часу

Хронотоп-топ-топ-тіп-тіп!

Стрижень часу береже

Кільця ер, епох і діб –

Наштрикнулися – і вже!

Кожна мить – одна у трьох;

Те, що буде, – вже було:

Якщо кажеш: “Щоб ти здох!” –

Знай: уже здійснилось зло.

Світ іде у небуття,

Вичахає, вистига;

Вироста витрат стаття,

Легшою стає вага.

Ентропія з ентропій:

Час не вічний, як не дмись!

Відійти красиво вмій –

Не в безодню, а у вись.

В шорах Всесвіту галоп

Переходить у алюр:

У дірках весь хронотоп –

C’est la vie a la nature.

Fin de siecle один за одним

Переламують навпіл

Нескладним космічним кодом

Зрівноважений довкіл.

Час скінченний? Ну й дурниця!

Парадокс, абсурд і кич!

Тільки ж Сальвадору сниться

День покривлених облич.

Циферблат тече і капа,

І цьому не скажеш “стоп!”

Простягає Кронос лапу:

Хронотоп-топ-топ –

І в лоб!