Олександр Малінін / То хто ж автор знаменитої пісні «Ой у лузі червона калина»?
З нагоди
Дещо запізнілим відлунням стала, зокрема, розширена інформація про конференцію в міській газеті «Гомін волі» від 11 січня 2005 р. заступника директора Стрийського краєзнавчого музею «Верховина» Зеновії Ханас під заголовком «Автором слів стрілецького гімну є Григорій Трух з Гірного». Мене заінтригували такі рядки з публікації: «Науковий працівник музею Романа Савчин виступила з дослідженням „Стрілецьке мистецтво і Стрийщина“. Найцікавішим моментом роботи стала розповідь про історію пісні „Ой у лузі червона калина“. Мало кому відомо, що автором слів стрілецького гімну є січовий стрілець Григорій Трух, родом з Гірного (село поблизу Стрия на шляху до Сколього. — Р.П.)».
Знаменита пісня, з якої починалося національне відродження кінця
Надовше зупинюся на статті «Ой у лузі червона калина похилилася» доктора філологічних наук, лауреата Шевченківської премії Федора Погребенника в № 5 від 1997 р. журналу «Визвольний шлях». Як відомо, він активно досліджував історію походження багатьох відомих українських пісень, видавши свої нариси книгою «Наша дума, наша пісня» (К., 1991). Автор журнальної публікації пише: "Згодом у середовищі рядових січових стрільців виникли нові строфи пісні, що відображали патріотичні почуття молодого покоління борців, прагнення галицьких українців надати допомогу єдинокровним братам визволитись з царської неволі:
Далі Ф.Погребенник процитував спогади С.Чарнецького «Моя мандрівка з Мельпоменою» із львівської газети «Новий час» від 16 грудня 1934 р.: «Ми стали викінчувати давно вже приготовлювану до вистави драму В.Пачовського „Сонце Руїни“. Автор дав мені свобідну руку скоротити предовгу, протяжну, але прекрасну свою драму. Я це й зробив, обтинаючи її більш як на одну третину та заступаючи пісню „Ой не дивуйтеся та добрії люди“ новою піснею „Ой у лузі червона калина“, до котрої мелодію доробив я сам, а Михайло Коссак розложив її на… інструменти…» У виставі була використана тільки одна строфа пісні", що «поширилася серед молоді, зокрема січових стрільців, загони яких саме формувалися у Стрию».
Тепер пора повернутися до прізвища Г.Труха. Львівський поет і вчений Петро Шкраб’юк видав у Львові в 2002 р. книгу «Крехів», до якої включив його спогади. На них ґрунтує свій однозначний висновок і Ф.Погребенник. Цитую за цією книгою: "Коли одного дня в серпні 1914 року мали ми збірку на площі… бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, урядник української каси в Стрию Іваницький підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалася. Її він навчився від артистів Львівського театру… На мою просьбу він переспівав мені кілька разів одну строфу тієї пісні, я навчився її напам’ять. Слова тієї пісні, що мене так захопила, були такі:
Оці слова так дуже підходили до тодішнього положення й так живо висказували всю нашу стрілецьку ідею, що я повторяв собі ту чарівну строфу раз у раз, а як наступного дня ми вийшли знову на вправи, я сів перед бурсою коло столика й склав три нові додаткові строфи, що разом творили ту славну «Червону калину». Ось її повний текст, нині широко відомий і багато разів друкований у різних виданнях:
Коли народилися нові строфи до пісні, Г.Трух там же перед бурсою кілька вечорів навчав її співати січових стрільців. Вона відразу дістала крила, всім сподобалася і полетіла від них до Стрия, а звідти — по всій Галичині. Саме в такому варіанті (хоча відомо кілька варіантів) співали цю пісню січові стрільці, наступні покоління
Наприкінці своєї статті Ф.Погребенник згадав збірку «Історичні пісні українського народу», видану львівським студентом Мирославом Січинським незадовго до атентату на цісарського намісника в Галичині Анджея Потоцького 12 квітня 1908 р. Цікаво, що ця збірка закінчується саме рядками приспіву до першої строфи пісні, наведених вище.
Помандрувавши сторінками цих видань, я насмілився 26 січня 2005 р. потурбувати телефонним дзвінком славного львівського довгожителя, композитора, диригента і педагога Миколу Колессу. Йому пішов
Що маємо у висліді? Хто ж насправді є автором пісні «Ой у лузі червона калина»? Якому авторові публікацій про неї, якому виданню вірити? Однозначної відповіді в них не міститься, навпаки, очевидний різнобій. Як на мене, то в кожній з них міститься частинка істини. Мабуть, ця пісня має
І все ж для беззаперечного прийняття його твердження потрібно відшукати незацікавлене свідчення принаймні ще когось із його сучасників. Воно може міститися в тодішніх публікаціях або документах, не віднайдених дослідниками і не введених у науковий обіг. А до цього навряд чи варто вважати доведеним твердження Ф. Погребенника з посиланням на В.Селезінку і вслід за ним В.Мельничука (стаття "Як виросла «Червона калина» в № 14 ж. «Україна» від 1991), ніби Г.Трух і є справжнім автором слів знаменитої стрілецької пісні, котре базується, знову ж таки, на словах самого Г.Труха.
Водночас видається помилковим судження цитованих вище видань про авторство слів і мелодії лише С.Чарнецького (1881–1944) — поета з літературної групи «Молода муза», театрального діяча і критика, автора кількох збірок віршів, оповідань і фейлетонів, цінного дослідження «Нариси українського театру в Галичині». Адже в 1913 р. на час постановки вистави «Сонце Руїни» ще не було військових формувань УСС і не почалась Перша світова війна, в якій вони взяли участь на боці
Зі сказаного випливає: ставити крапку над "і" в дискусії про історію пісні «Ой у лузі червона калина» наразі зарано. Її авторство далі залишається полем для продовження пошуків. Водночас новим дослідникам пісенної, і не тільки, творчості потрібна більша цілеспрямованість і навіть добрий фанатизм у цьому напрямку. Адже цілком може статися, що вже за кільканадцять років, не кажучи про кілька десятиліть, за наявності наймодерніших видів зв’язку, маси друкованих видань і т. ін., важко буде встановити авторство принаймні відомих пісень та віршів про ту ж Помаранчеву революцію 22
Роман ПАСТУХ, «Дрогобич — Мій Дрогобич»