Фестиваль День Незалежності з Махном / Махновські читання на Фестивалі «День Незалежності з Махном» (м. Гуляйполе). Фото-звіт

Перше слово, яке прийшло мені в голову при спогаді про літературну частину фестивалю, було слово «солянка». З таким самим успіхом, щоправда, можна було згадати і призабутий радянсько-сценічний термін «капусник». Було багато і різного, проте, на жаль, через це було радше нудно, ніж цікаво. Відомі кожному читачу країни імена (як-от Поваляєва, Покальчук чи Жадан) мішалися із менш відомими, але все ж добре знаними у певних колах (Коцарев, Лазуткін, Стронґовський), а тоді й із нікому невідомими та відверто другорядними (припустимо, як Лала Багірова або велелюдний, але малоцікавий літературний клуб «99»). Все це залишало по собі обридливий післясмак шкільного вечора.

Не можна сказати, щоби організатори не потурбувалися про цікавинки для глядача, але й тут не все було гаразд. Пристрасно очікуваного Леся Подерв’янського обізнана публіка зустріла з захватом, проте виглядало трохи дивним, що його виступ запланували вдень і на великій сцені. З огляду на чималу кількість дітей та абсолютно не включених до літпроцесу гуляйпільських аборигенів, вишукані матюки, що лилися понад стадіоном крізь колонки підсилення, видавалися трохи недоречними.

Загалом, як на мене, музична частина фестивалю вийшла куди привабливішою за літературну. Та це — моя приватна думка :)

Вікторія Наріжна

Фото Олександра Кузьмюка